508 ЛЮ БОМ ИР ВИ Н АР , СВІТ Л Я Н А П А Н Ь К О В А
за редакцією М . Грушевського в 1900-их роках , діяльносте Д . Дорошенка на форумі Українського Наукового Товариства , в якому він допомагав Михайлові Сергійовичу як секретар і займався видавничими справами УНТ в 1914 і пізніших роках . Крім того , вони співпрацювали в Товаристві Українських Поступовців ( ТУП ) і на форумі Української Центральної Ради в 1917 році . В серпні 1917 року , коли М . Грушевський та інші члени ЦР найменували Дмитра Дорошенка головою її Генерального Секретаріяту , між ними з ’ явилися поважні політичні розходження . Д . Дорошенко в короткому часі зрезиґнував з цього посту . Шляхи двох істориків розійшлися .
Дмитро Дорошенко став одним із найближчих співробітників гетьмана Павла Скоропадського як міністр закордонних справ у гетьманському уряді в 1918 році та пізніше на еміграції . Він негативно оцінив повернення колишнього Голови Центральної Ради в Україну 1924 року . М . Грушевський у своїх спогадах також не дуже приязно згадує про діяльність Дорошенка . Проте взаємини двох істориків заслуговують на окреме джерельне дослідження . Поки що можна лиш ствердити , що спочатку Дорошенко був великим прихильником Михайла Сергійовича і до 1917 року допомагав йому в суспільногромадських і наукових справах . Саме до цього періоду відносяться його листи до Михайла Грушевського , які ми друкуємо . Ще не вдалося розшукати листів - відповідей Михайла Сергійовича . Можливо , ці листи втрачені .
У київському Центральному державному архіві України ( ЦДІА , фонд № 1325 , справа 458 ) зберігаються 14 листів Дорошенка до Грушевського за роки 1903-1914 . Характер листів переважно діловий і віддзеркалює різні ділянки співпраці двох істориків . Для кращого розуміння ставлення молодого Дорошенка до Грушевського наведемо декілька його спостережень і записів у спогадах . Він пише , що українські журнали “ Зоря ” і “ Літературно-Науковий Вісник ” стали для нього “ так би мовити за школу національної української свідомосте ”: “ Вони відкрили мені новий світ ... З “ Зорі ” я довідався про українське життя в Галичині , про тамошні товариства , довідався про імена Франка і Грушевського , які стали “ властителями ” моїх дум ” 2 . В тому часі він свої літературні та публіцистичні твори друкує на сторінках “ Літературно-Наукового Вісника ”, який виходив за редакцією М . Грушевського у Львові .
Згадуючи про приїзд Грушевського до Петербургу в 1906 році , Д . Дорошенко залишив таку його характеристику : “ Приїзд Михайла Грушевського мав велике значення . На той час проф . Грушевський уважався всіми нами за провідника українського національного руху в
2 Дмитро Дорошенко , Мої спогади про давнє минуле ( 1901-1914 роки ). Вінніпег , 1949 , стор . 7 .