Коротка історія козаччини Korotka_istoriia_kozachchyny | Page 47
— 17 —
часу сільська господарка зовсім не мала того
характеру, що нині*. Найбільш корисними
в господарстві були того часу: бжільництво,
лови зьвірів (боброві гони), рибальство (за
тони), дегтярство і т. ин. Хліборобство сто
яло тодї геть на другому ступінї; бо збіжа
тодї не вважали за річ торговельну, чи кра
марську. Хліб сїяли тодї єдине задля власної
потреби. Таким чином по таких місцевостях,
де було багацько лісів та води, люди охоче
брали „служби," а по степових країнах було
навпаки: охочих до „служб" було^ обмаль
тим більше, що ті країни не були забезпечені
від нападів Татар.
До того-ж під кінець XV. віку кримський
хан М е н ґл ї Ґір ей робив страшенні напади на
південну Вкраїну. Більшу частину іїлюдности
він полонив, степи випалив, а решта людности
повтікала на північ на Полісе та на Волинь.
От через те великий обшир землі' лишив ся-
пусткою ; тому то в степових повітах (Київсь
кому на півдні', у Переяславському, Канівсь
кому, Черкаському, Брацлавському і Винниць
кому) ніхто не хотїв „служб* брати. Із цілого
черкаського повіту тільки два чоловіки взяли
„служби". А тимчасом старости повинні були
обороняти країну від ворогів.
На те примірковано иньші способи. Служ
би почали старости роздавати громадам, а не