— 16—
Відома річ, що уряд в. кн. Литовського всї землі- уважав за державну власність. Землї були поділені на частки, що називали ся службами. Відомий і обшир таких служб: на сучасну міру 200 десятин1). Такі служби уряд роздавав тим, хто хотів їх брати, із обовязком: доставляти за службу о д н о г о зазброєного чоловіка до війська великого князя.
Хто, взявши службу, не справляв сього обовязку, у того сдужбу відбирали і вона переходила до кого иньчого. Одному можна було брати кілька таких служб, аби тільки доставив із кожної одного чоловіка до війська.
Уся територия великого князівства була поділена на землі- та повіти. В кожному повіїї був замок( місто чи город), де жив повітовий староста, чи воєвода, що був головою адміністрації, суддею і військовим начальником того краю. По лісових місцевостях( на Полїсю) старости легко знаходили охочих людий, що брали „ служби“ з поданими у горі обовязками, але на степових землях не так було. Причину того ми легко зрозуміємо, пригадавши собі систему, якою провадила ся тодї сільська господарка. Того
г) меньше-більше 200 фалеч на нашу рахубу, або 300 моргів.