— 225
і року 1811 / 1812. вони знову повернули в Добруджу.
Турецький ' уряд- не утискав їх, і вони знобу заснували СЇЧ '-із виборною старшиною. Се так зване ' Задунайське військо все збільшувало ся втікачами з УкраїнигТаким робом козаки заселили тут богато сїл,. які прозвали Турки козацькою раєЮ. Року 1828., підчас великої війни царя Миколи 1. із Турками, росийська армія ' заняла Добруджу в той час, коли задунайських козаків викликав турецький уряд на службу до Царго^оду і на місцї лишило ся їх не більш, як 500 чоловіка. Кошовий отаман Гладкий прийшов із сїєю рештою до росийського ' табору, * прмнїс покуту і сим козакам дозволено повернути до Росиї; Тут їм дали землю, коло Ростова на Дону, і вони склали так зване. Азовсько військо.
З тими козаками, що лишили ся в Добруджі, турецький уряд обійшов ся дуже суворо. За зраду старшини військову органїзацию їх скасовано, і до тепер вони живуть іще там по селах, тільки ' не користуючись уже давнїйшими привілеями.
З Азовським військом трапилось те-ж саме, що й з Чорноморським. За короткий час воно розросло ся на. декілька десятків тисяч чоловіка завдяки тому, що до нього богато перебігло народу з України. В початку