Коротка історія козаччини Korotka_istoriia_kozachchyny | Page 254

— 224 — ясі-кому війську зроблено великі зміни. Піс'л указу з 1854. року велено злити ся в одну О Д И Н И Ц Ю чорноморському війську і лїнейному козацькому в і й с ь к у , яложеному з Великоросів, що жили на сходї від Чорноморя. Зєднаним військам палано загальне імя К у б а н- с ь к о г о ’в і й с ь к а . Вернімо ся ло тих Запорожців, що осе­ лили ся за Дунасм і дістали віл, турецького уряду землї на Добруджі. Тут вони мали ду­ же неспокійних сусідів. Се б>ли так звані Некрасовцї, росиМські к’озаки-раскольники, що втекли туди з 'Донської землї щс_ за часів Петра І. ' зал ля релїгійіп х yfHctfR Запорожці' не могли зжитись з •ними урре^ те, іцо Не- красовцї уважаим всю Дибрулжську терито­ рию ;п с т ю влас місі ь. Тодї Запорожці' по­ пробували ще раз перемінити оселю’. Послу­ хавшись авсі рийських агентів, вони ввійшли у зносини із австрійським цїсарем Йосифом II., (1785.) і той згодив ся дати їм зед'лї на військовій границі', яку заводив.того часу уряд, ш< б за­ хистити'державу від турі ці кііх нападів. На сїй границї посепив уряд Сербів,' Босняків,, Руму­ нів, а тепер дав землї і Запорожцям у двох провінциях — Б а к ч а і Б а н а т , де Тиса вли- ваєть ся в Дунай. Але-ж Запорожці' не могли витримати суворого австрийського режіму, дрібязкової контролі’ над усїм своїм життям,