Коротка історія козаччини Korotka_istoriia_kozachchyny | Page 254
—
224 —
ясі-кому війську зроблено великі зміни. Піс'л
указу з 1854. року велено злити ся в одну
О Д И Н И Ц Ю чорноморському війську і лїнейному
козацькому в і й с ь к у , яложеному з Великоросів,
що жили на сходї від Чорноморя. Зєднаним
військам палано загальне імя К у б а н-
с ь к о г о ’в і й с ь к а .
Вернімо ся ло тих Запорожців, що осе
лили ся за Дунасм і дістали віл, турецького
уряду землї на Добруджі. Тут вони мали ду
же неспокійних сусідів. Се б>ли так звані
Некрасовцї, росиМські к’озаки-раскольники, що
втекли туди з 'Донської землї щс_ за часів
Петра І. ' зал ля релїгійіп х yfHctfR Запорожці'
не могли зжитись з •ними урре^ те, іцо Не-
красовцї уважаим всю Дибрулжську терито
рию ;п с т ю влас місі ь. Тодї Запорожці' по
пробували ще раз перемінити оселю’. Послу
хавшись авсі рийських агентів, вони ввійшли
у зносини із австрійським цїсарем Йосифом II.,
(1785.) і той згодив ся дати їм зед'лї на військовій
границі', яку заводив.того часу уряд, ш< б за
хистити'державу від турі ці кііх нападів. На сїй
границї посепив уряд Сербів,' Босняків,, Руму
нів, а тепер дав землї і Запорожцям у двох
провінциях — Б а к ч а і Б а н а т , де Тиса вли-
ваєть ся в Дунай. Але-ж Запорожці' не могли
витримати суворого австрийського режіму,
дрібязкової контролі’ над усїм своїм життям,