Коротка історія козаччини Korotka_istoriia_kozachchyny | Seite 192
— 162 —
вертати ся люди, що подали ся було на ліво
бережну Україну, в Полтавщину та Черни-
ґівщину, а тепер знову тікали за Дніпро, хо
ваючись від кріпацтва. У такім тіканню най-
частїйше і виявляєть ся народня реакция. За
посполитими стали виходити на правий беріг
і козаки. Таким робом на правім боцї Дніпра
незабаром зорганізували ся иїлі полки. Пе
рейшло туди навіть кілька чоловік із стар
шини, які щиро тримали ся давнього демокра
тичного напрямку і не могли зжити ся з новим
режімом. Найголовнїйшими з таких були: Се
мен П а л і й, полковник білоцерківський, С а-
м у с ь , А б а з и н , І с к р а і иньші. Я не буду
розказувати в подробицях, але завважу тіль
ки, що се була кольонїзация ц і л к о м д е
м о к р а т и ч н а . Ся так звана Палїївщина
Мала на метї збогачувати не себе, а нарід.
Сї полковники дбали про залюдненнє краю
на підставі давніх козацьких прав без жад
ного шляхетства та кріпацтва і через те люди
охоче йшли до них із лівого берега. Мазепа
радий був би знищити сю кольонїзацию, та
московський уряд,. бажаючи . заховати добрі
відносини із Польщею, не дозволив Мазепі
встрявати д о тієї справи. Нарешті1 йому тра
пила ся пригода помстити ся на сїй демокра
тичній козаччинї: підчас великої Північної
війни Мазепа викликав Палїя на раду в Б є р*