Коротка історія козаччини Korotka_istoriia_kozachchyny | Page 179
— 149 —
коли не хоче чого народня маса, то нїчого не
можна вдіяти.
Звернемо тепер увагу на гетьманів нега
тивного типу. Такою фігурою є Павло Тетеря,
(1663— 1665), гетьман правобережної України.
Се тип інтриґанта, який не гірш Брюховець-
кого женеть ся за о с о б и с т и м и и н т е р е -
с а м и , але йде до сього иньшим шляхом.
Він має діло із польською шляхтою, яка не
спроможна таки до такого відпору, як мос
ковський уряд. При осяганню своєї мети він
іде на міри, за які завжди хапають ся люди
честилюбні, але не сильні: се непомірна його
ж о р с т о к і с т ь . Він боїть ся усїх. більш-
меньш видатних людий, чи задля їхнього
славного минулого, чи задля їхньої протек-
циї, і ставить своїм завданнєм знищити їх.
Польський уряд підтримує його у сьому і д о
помагає йому. І ми бачимо, що всіх видат-
нїйших людий по доносам Тетері або пока
рано на горло, або засуджено в тюрму. Так
Івана В и г о в с ь к о г о , котрий у ті часи був
київським воєводою, і подільського полков
ника Б о г у н а обвинуватив Тетеря у зносинах
із Брюховецьким і польський уряд покарав
їх на горло 1664 р. Ранїйш згаданого митро
полита Йосифа Нелюбовича-Тукальського, Ґе-
деона (Ю рка) Хмельницького, полковника
Грицька Гуляницького заслано в марієнбурґ»