— X —
польсько-українських відносин , найважнїїца : Огляд істориї великого князівства Литовського ; він доведений до смерти Ольгерда . Рівночасно бере Ан-ч участь у ріжних наукових виданях Київа і иньших міст .
Се все історичні працї . ( Як розумів Антонович історию — се буде у другій частині ' сього переднього слова ). Та майже рівночасно , бо 1870 . р ., зачинає він займати сяіархеольог і є ю ; тодї то у „ товаристві Нестора-лїтописця " у Київі виступає він із рефератом про українські могили . Від того часу нї один археольогічний зїзд на Україні ' не обходить ся без участи Антоновича . Він сам збирає великий археольогічний матерял , оголошує працї на основі зібраного матерялу і тими працями здобуває для української археольоґічної науки визначне місце .
Але й етнографія займала немало нашого вченого . Його праця : „ Історичні піснї у к р а ї н с ь ког о народ у “, зроблена у купі з М . Драгомановим і видана у Київі 1874 і 1875 . р . — се такий важний твір , що без нього не може обійти ся ніхто , хто тільки займаєть ся українською словесністю . Важна й його розвідка про „ Чари на Украї н ї “; у нїй знайомить нас автор із відносинами українського суспільства до забобонів ( вий