— 114—
таких, як у польській державі, але вона не може свого висловити, не вміє сформулувати своїх бажань.
Нарешті ' істнував ще третій напрямок, якого инодї держав ся Хмельницький. Се був нагґрямок скласти федерацию з инь-
„ Чужинцї порівнували Хмельницького з Кромвелем,— порівнанє само насувало ся, особливо на той час коли вони аоб майже виключно звертали на себе увагу сходу і заходу Ьвропи... Не вдаючи ся в оцінку вартости обох сих, голосних у своїм часі ' людий... треба признати, що Хмельницький мав з богатьох оглядів тяжшу задачу. Його край мав зі всїх боків отворені границі '. Він не мав до розпорядимости, як Кромвель, вишколеної інтелїґенциї та засобів старої, могутньої держави; війна, фінанси, публичне господарство, адмінїстрация, відносини до сусїдних держав— все те треба було що лиш сотворити, все те лежало на його голові. Мусїв добирати і привчавати людий, у глядати в найдрібнїйші подробиці '. А коли військо не мерло коли він мав оружє, пушки, амунїцию, д о брих шпигів, зручних агентів, коли ніколи не бракло йому гроша... то се була його особиста заслуга, якої йому можна було позавидувати і то не лише у нас, в Польщі... Була се людина з кождого боку надзвичайних ви