Коротка історія козаччини Korotka_istoriia_kozachchyny | Page 143
— 113 —
роднїй ґрунт, не може уявити собі держави
з рівноправністю всїх членів суспільносте, без
усяких станів. Ся партия нахиляєть ся тільки
до ф е д е р а ц и ї з Польщею.
Поруч сїєї була й друга партия. Се гру
па чи м а с а н а р о д н я, яка не хоче станів
н и х напрямах і часто не доводив їх до кін
ця, се не може бути доказом, щ о у н ь о
го н е б у л о н і я к о г о п о л і т и ч н о г о
в и х о в а н н , а тим меньше годить ся з сього
висновувати, що український народ був не
готовий до політичного житя. Переглядаючи
сучасну дипломатичну переписку бачимо, що
таку-ж саму політику вела у той час і Поль
ща і Московщина, і Туреччина, не згадуючи
вже про меньші держави, що рівночасне об
дурюване як найбільшого числа сусідніх дер
жав вважало ся тодї найбільшою дипльома-
тичною мудрістю. Солідну, принципіяльну по
літику вела в той час хиба одна Швеция. При
тім не треба забувати, що політичні системи
укладають ся н а о с н о в і д е р ж а в н и х
т р а д и ц и й , а Хмельницькому п р и х о д и
л о ся в и б о р ю в а т и с а м о м у п і д в а
л и н и д е р ж а в н о с ти. Зовсім инакше, ітре-
ба сказати, справедливійше оцінює Хмель
ницького польський історик Кубаля [Szkice III.
ст. 7-9.] Ось декілька заміток сього вченого: