Коротка історія козаччини Korotka_istoriia_kozachchyny | Seite 117
— 87 —
являєть ся Ю р і й Н е м и р и ч , один із ци-
вілїзованїйших людий свого часу. Він учив ся
за границею, де пристав до раціоналістичної
секти Антитринїтариїв і був відомий своїми
науковими теольоґічними працями і диспутами.
Коли зчинила ся боротьба на Вкраїнї, він
одразу зрозумів, що треба вибирати одно із
д в о х : або відректи ся своєї національности,
абсі привілеїв свого шляхецького стану. Таких
прикладів, як Немирич, по відомим нам жере-
лам можна показати декілька, н. пр. Верещак.
Загальною ознакою десятиліття після
повстання 1638. року є с п о л я ч е н н є ш л я
х т и і велике н а д у ж и т т є народнїх сил
В економічному і социяльному а р < ю шляьта
заволоділа всім народом і повернула Рого у
кріпацтво. Народ мусів терпіти, бо не л-ав за
плечима ніякої сили, на яку міг би с п е р и ся.
Козацтво зломлено, і воно само держало ся
в дуже незначнім числі'. Виникають протести
тільки селян, але як і у всякого простого на
роду протести виявляють ся тільки.: в еміґра-
циї. Се був час, коли селяни після того, як
не вдали ся повстання, знаходять нові місця
для еміграциї у бассейнї Д о н у — Слобідська
Україна, нинішня харківська губ., частина
курської і воронїжської. Другого виходу для
народу не б у л о : треба було або зробити ся
кріпаками, або шукати собі долї деинде. Щ о