Коротка історія козаччини Korotka_istoriia_kozachchyny | Seite 117

— 87 — являєть ся Ю р і й Н е м и р и ч , один із ци- вілїзованїйших людий свого часу. Він учив ся за границею, де пристав до раціоналістичної секти Антитринїтариїв і був відомий своїми науковими теольоґічними працями і диспутами. Коли зчинила ся боротьба на Вкраїнї, він одразу зрозумів, що треба вибирати одно із д в о х : або відректи ся своєї національности, абсі привілеїв свого шляхецького стану. Таких прикладів, як Немирич, по відомим нам жере- лам можна показати декілька, н. пр. Верещак. Загальною ознакою десятиліття після повстання 1638. року є с п о л я ч е н н є ш л я ­ х т и і велике н а д у ж и т т є народнїх сил В економічному і социяльному а р < ю шляьта заволоділа всім народом і повернула Рого у кріпацтво. Народ мусів терпіти, бо не л-ав за плечима ніякої сили, на яку міг би с п е р и ся. Козацтво зломлено, і воно само держало ся в дуже незначнім числі'. Виникають протести тільки селян, але як і у всякого простого на­ роду протести виявляють ся тільки.: в еміґра- циї. Се був час, коли селяни після того, як не вдали ся повстання, знаходять нові місця для еміграциї у бассейнї Д о н у — Слобідська Україна, нинішня харківська губ., частина курської і воронїжської. Другого виходу для народу не б у л о : треба було або зробити ся кріпаками, або шукати собі долї деинде. Щ о