Коротка історія козаччини Korotka_istoriia_kozachchyny | Page 116
— 86 —
двір у мантиї, зшитій із присудів, виданих
проти нього. Се тип середньої шляхти.
Дуже жалко виглядають ті шляхтичі, що
думають с п о л у ч и т и ш л я х е ц т в о з і
с в о є ю н а ц і о н а л ь н і с т ю , що не пере
ходять до чужого народу і задержують пра
вославну віру і народню мову. Вони не мо
жуть знайти осередку, до якого-б могли при
стати. Польська шляхта цураєть ся їх через
те, що вони схизматики, а народ через те,
що вони шляхтичі-пани. Таким типічним шлях
тичем являєть ся А д а м К и с ї л ь , останпїй
київський воєвода, чоловік досить осьвічений.
Дуже часто зустрічаємо його у такім при
крім становищу. Поляки посилають його за
для переговорів із козаками, а ті не прийма
ють його, хоч Кисїль доводить їм, що він
„кість од костий їх". На се козаки відповіда
ють йому, що воно може й так, та дуже вже
ся кість обросла польським мясом. Коли-ж
Кисїль стане було говорити у польському
таборі що небудь на оборону козаків, йому
відповідають, що він схизматик, що йому не
можна няти віри. Таким робом сї шляхтичі
без усякого грунту під ногами.
Були нарешті' і такі шляхтичі, що ли
шили ся п р и в і р і с в о г о н а р о д у і в ід
рі к л и ся в ід п р и в і л е ї в . с в о г о с т а
ну. Дуже яскравим зразком такої шляхти