Розділ 4. С е р ц е д в о р я н и н а
девки, молодицы, все наше, по праву воина и по приказу его благородия”), а не как на внешне фактическую историю, тогда он составит незаменимый памятник состояния просвещения и политических идей Малороссии в половине XVIII в.» 94.
Драгоманова приваблювали в « Історії русів » ті самі ідеї свободи, що надихали півстоліття тому Кондратія Рилєєва, але він розглядав ці ідеї як історик. Драгомановське безстороннє, академічне і загалом позитивне прочитання « Історії русів » не зустріло відгуку в атмосфері 1870-х років, наелектризованій в соціальному і національному плані. Його погляд заперечували з протилежних ідеологічних позицій і російські, і українські історики. Російську сторону уособлював учень Соловйова Геннадій Карпов, українську— ніхто інший як Микола Костомаров. Вони були ідеологічними опонентами і конкурентами: Карпов обстоював державницький підхід до історії Росії, а Костомаров— народницький. Головним полем їхньої битви були історія України: Карпов закидав, що Костомаров нібито ігнорує російські архіви і перебуває під шкідливим впливом таких ненадійних текстів, як « Історія русів ». Костомаров справді робив завелику ставку на « Історію русів » у першому виданні монографії про Богдана Хмельницького, але у другому і третьому виданнях суттєво поправив текст, звільняючись від її упливів. На 1870 рік він ставився до « Історії русів » не менш критично за Карпова. Втім, недовіра до « Історії русів » не єдиний спільний момент між Карповим і Костомаровим: їм обом, хоч і з дуже різних причин, не подобався ідеологічний вектор цього твору95.
У статті « Критический обзор разработки главных русских источников, до истории Малороссии относящихся »( 1870), опублікованій невдовзі після рецензії Драгоманова на Прижова у « Вестнике Европы », Карпов не лише вказав на фактичні помилки і перекручення, яких не бракувало в « Історії русів », а й розкритикував ідеологічний фундамент цього твору. Він охарактеризував « Історію русів » як « фальшивую летопись » і писав: « Основная принадлежность таких летописей есть первое: внешний либерализм, пропове-
94 Драгоманов М. Малороссия в ее словесности // Драгоманов М. Вибране.— К.: Либідь, 1991.— С. 24.
95 Про дискусію Карпов-Костомаров див.: Basarab, John. Pereiaslav 1654: А Historiographical Study.— Canadian Institute of Ukrainian Studies Press, 1982.— P. 26-28.
95