Розділ 3. Н а р о д ж е н н я м іф у
Тарас Шевченко вважав, що в героїзмі і самопожертві гоголівських козаків проявилася їхня любов до рідної України, а не до Російської імперії чи російського народу. В адресованому Гоголю вірші( 1840) Шевченко бачить за готовністю Тараса Бульби вбити свого сина Андрія, який перейшов на бік поляків, саме український патріотизм. Поет писав з жалем про начебто втрачені традиці Бульбиного патріотизму: Не заревуть в Україні Вольнії гармати. Не заріже батько сина, Своєї дитини, За честь, славу, за братерство, За волю Вкраїни. Не заріже— викохає Та й продасть в різницю Москалеві73.
Україноцентричне прочитання « Історії русів » відособило Шевченка не лише від Рилєєва і Пушкіна, а й від Гоголя. Звісно, крім Шевченка в такий спосіб « Історію русів » читали й інші українські інтелектуали. Загадковий рукопис вплинув на ціле коло Шевченкових друзів, багатьох з яких теж заарештували навесні 1847 року.
Поліція виявила, що Шевченко та його друзі створили нелегальну організацію— Кирило-Мефодіївське братство. Своєю метою вони проголосили національне відродження і створення федерації слов’ янських народів, центральну роль в якій відводили Україні. Програма братства називалася « Книги буття українського народу », на її історичних пунктах позначилася частково і « Історія русів ». У програмі йшлося про те, що Україна об’ єдналася з Польщею, а потім з Росією як рівна з рівними, гетьмани— це християнські лицарі, а козацька виборна традиція— ядро української ідентичності: « І Україна, поєднавшись с Польшею як сестра з сестрою, як одно плем’ я слов’ янське також с другим людом слов’ янського братства; вони не сотворили ні царя, ні пана, а сотворили братство— коза
73 Шевченко Т. Г. Повне зібр. творів: У 12 т. / Ред. В. Л. Смілянська.— К.: Наук, думка, 2003.— Т. і.— С. 284,710-712. Про погляди на українську історію і культуру у Гоголя і Шевченка див.: Луцький, Юрій. Між Гоголем і Шевченком.— К.: Час, 1998.
79