Розд іл
17. С у п е р н и к и
из мужицких детей, забывается, и пр. На это Погодин заметил: “Ах,
глупцы, чего стыдятся они” »440.
Остання ремарка Погодіна стосується нібито простолюдин-
ського походження Кочубеїв. Народившись кріпаком, Погодін не
міг втриматися від шпильки на адресу пом ітної аристократичної
родини. Але найбільше цікавить нас те, що Віктор Кочубей нам а
гався втрутитися у редагування «Истории Малой России», щоб його
родина фігурувала в якнайкращ ому світлі.
Ми знаємо, що Кочубей контактував з Рєпніним і Бантишем-Ка-
менським стосовно «Истории Малой России». Він, зокрема, інфор
мував Бантиша, що його книжку представили імператору — вона
здобулася на високу похвалу і принесла авторові титул статського
радника. Але ні автор, ні його меценат Рєпнін не дослухалися до
побажання Кочубея. Бантиш-Каменський на вимогу цензури мусив
прибрати окремі пасажі про втрату малоросійських прав і свобод,
але там, де йшлося про предків Кочубея, нічого не змінив. «Исто
рия Малой России» розлого розповідає про стосунки гетьмана Іва
на Мазепи з Марією Кочубеївною, донькою його колишнього друга
генерального судді Василя Кочубея. Розгніваний батько доніс на
М азепу Петру І і звинуватив його у державній зраді. Цар не повірив
і віддав Василя Кочубея разом з його родичем і спільником полтав
ським полковником Іваном Іскрою Мазепі на розправу. На початку
XIX століття не було нічого поганого в тому, що чиїсь предки заги
нули, довівши свою вірність царю, але інша річ близькі стосунки з
проклятим гетьманом — таке свідчення навряд чи грало на користь
нащадкам.
Рєпнінська «История Малой России» не брала до уваги пози
цію Кочубея, на відміну від ш ираївської «Історії русів». Анонімний
автор пояснював донос Кочубея та Іскри на Мазепу «побуждением
ревности за жену Искрину, имевшую подозрительные обхождения
с гетманом». За цією версією, роман з М азепою мала Іскрівна, а не
Кочубеївна! Твердження щонайменше сумнівне, бо в жодних інших
джерелах немає свідчень про якісь амурні стосунки Мазепи з жін
кою з родини Іскор. Автор «Історії русів» маскує сліди і приписує
цю інформацію «преданию народному». Так чи так, ім ’я Віктора Ко-
440 Барсуков Н. П. Жизнь и труды М. П. Погодина. — СПб., 1888. — Т. і. — С. 159.
373