Ч а с т и
н а п ’ я т а
. Р одинне кол о
Степану Шираю довелося відступити. В нових виборах старий
генерал-майор, якому скоро мало виповнитися сімдесят, участі вже
не брав. Але навряд чи він виніс із цього урок і змінив поведінку,
на що сподівався Рєпнін. Навіть без посади маршалка Ширай ли
шався великим авторитетом у Чернігівській губернії, він очолював
опір дворянства зазіханням уряду на місцеві привілеї. Отримавши
у грудні 1840 року записку з пропозицією скасувати Литовський
статут, останній атрибут Гетьманату, маршалок чернігівського
дворянства Василь Любомирський розіслав її на ознайомлення не
тільки повітовим предводителям, а й давно відставленому Степану
Шираю. «Досвідченість ваша, — писав Любомирський, — та