Ч а с т и н а п ’ я т а . Р о д и н н е к о л о
минув . Згодом Трощинський став чільною фігурою місцевих « лібералів », серед яких були й майбутні учасники повстання декабристів .
Стосунки Степана Ширая з Рєпніним розвивалися схожою колією . Спершу Ширай мав добрі стосунки з губернатором , той тричі підтверджував кандидатуру Ширая на посаду предводителя чернігівського дворянства . Але період приязні скінчився 1826 року , коли Рєпнін заарештував кількох чернігівських дворян за дрібний конфлікт довкола дворянських виборів . Про справу доповіли Миколі І , той вирішив , що Рєпнін перестарався . Рєпнін своєю чергою вирішив , що Ширай , відсутній під час виборів , має заплатити за це приниження . Він усунув генерал-майора з посади , покликавшись на його вік та хвороби , які начебто заважали йому виконувати службові обов ’ язки . Ймовірно , це був тільки привід , адже між ними існували й інші розходження . Відомо , що Ширай різко критикував рекрутську систему , коли в місцевих дворян забирали кріпаків в ім перську армію . Судячи зі щоденника Михайла Погодіна , малоросійські дворяни були цим дуже незадоволень Багато хто пам ’ ятав старі добрі часи , коли військова служба лишалася прерогативою козаків і не шкодила економічним інтересам поміщиків . Ширай писав петиції в Петербург в обхід Рєпніна і кидав відкритий виклик його владі .
Рєпнін не подарував такого непослуху . Він не допустив Ширая до виборів у 1828 і 1829 роках . Коли Ширай прибув у Чернігів на вибори 1829 року , Рєпнін надіслав цивільному чернігівському губернатору листа , в якому писав :
До сведен и я м о его дош ли слухи , ч то С . М . Ш ирай приехал в Ч ернигов и ж елает при предстоящ и х вы борах вступ и ть в долж н ость губернского марш ала . После жалобы , принесенной им на меня Государю И мператору , не н ам ер ен я д о п усти ть его к долж н ости на ны н еш н ее тр ехл ети е , но если дворянство и зберет его на будущ ее и он перем ен ит свое п о вед ен и е , то рад б уду утвер д и ть в он ой . П очем у я п окорн ей ш е прош у В [ аше ] П р [ евосходительст ] во и звести ть м еня о сем д о приезда м о его в Ч ернигов для соображ ения , ибо я весьм а буду благодарен , если В [ аше ] П р [ евосходительст ] во найдет случай дать ем у о сем почувствовать434 .
Рєпнін виграв , і Шираю не дали залишитися на наступний термін , але він ніколи не здавався . Вперту боротьбу Ширая з генерал-губер
434 Цит . за : Письма графа В . П . Кочубея к М . М . Сперанскому // Русская старина . — 1902 . — Т . 12 . — Кн . 4 . — С . 312 .
368