Розділ 17. Су п е р н и к и
грама з Парижа вшановувала їхні зусилля і символізувала зв’ язок з минулим, який вони хотіли відродити428.
Густинський монастир приваблює нині багато туристів. Завдяки йому сусідні Прилуки фігурують на культурній карті України. Це одна з головних зупинок на туристичному маршруті « Смарагдове намисто Чернігівщини ». У рекламних матеріалах туристичних агенцій написано, що відроджений монастир— не тільки значний центр релігійного життя, а й важлива пам’ ятка історії та культури. Туристам пропонують помилуватися вишуканою бароковою архітектурою і розповідають, що у XVII столітті густинські ченці упорядкували і зберегли для світу один з найважливіших козацьких літописів. Густинський літопис відновлював історичний зв’ язок між козацькою Україною і середньовічною князівською Руссю. Цей зв’ язок дуже важливий для сучасної історичної ідентичності українців. Буклети розповідають, що Густиню відвідував і замальовував Тарас Шевченко, поет-романтик і духовний батько сучасної України; раніше уже йшлося про те, що він дуже цікавився « Історією русів ». Нарешті, в Густині поховано багато членів відомих українських фамілій.
Зокрема Рєпніни— князь Микола Рєпнін та його дружина Варвара Розумовська. В монастирі також поховано вихідців з двох місцевих старшинських родів, тісно пов’ язаних з Прилуцьким полком,— Горленків і Маркевичів. Там знайшов останній притулок Микола Маркевич, автор п’ ятитомної « Истории Малороссии », що вийшла друком у 1842-1843 роках. Маркевича надихала « Історія русів », тому його твір багато хто вважає альтернативою чотиритомній історії України Бантиша-Каменського, яку спонсорував Микола Рєпнін. Це одна з цікавих обставин, яку туристичні путівники та гіди обходять мовчанням: з Густинського монастиря не тільки вийшов Густинський літопис, один з найважливіших текстів ранньомодерної української історіографії, тут-таки спочили популяризатори двох протилежних поглядів на українську історію— Рєпнін і Маркевич. Знавці історіографії побачать у цьому певну іронію. Перший намагався інкорпорувати Малоросію в Російську імперію, другий сприяв народженню модерної України429.
428 Сайт Густинського монастиря— http:// gustynia. kiev. ua. Присвячена йому сторінка— http:// old. orthodox. com. ua / 7menu! 47 & 8иЬтепи } 4 2.
429 Густыня. Туры в Густынский монастырь: изумрудное ожерелье Черниговщины,
Збі