Розділ 16. Впливовий зять
ся старший син Михайло Ширай( 1802-1833), студент Московського університету, єдиний член родини, здатний діяти незалежно від старого Ширая. Уляна взяла з Михайла обіцянку, що він буде Олександрові за батька, і той дотримав слова. Він спершу віддав хлопчика в родину одного новгород-сіверського священика, а потім забрав його в Москву. Хлопчик виховувався під іменем Олександра Заботіна клопотами Анни Василівни Кубаревої, матері Олексія Кубарева, професора Московського університету і приятеля Михайла. Він мав готувати Олександра до вступу в Московський університет. Але доля розпорядилася інакше: Михайло Ширай, єдиний опікун хлопчика, помер на початку 1830-х років. Мадам Кубаревій нічого не лишалося, як віддати Олександра в сиротинець, де він навчався ремесла. Уляна Ширай так і не відійшла від втрати Олександра і смерті Михайла. Після тривалої хвороби вона померла 1839 року.
Степан Ширай прожив ще два роки. По смерті Уляни він вжив пересторог, щоб Олександра не визнали його сином і все майно родини успадкували дві їхні доньки. За наказом Ширая церковні книги із записом про народження Олександра за 1818 рік було підправлено, потрібні сторінки замінили іншими. Підробку викрили після смерті Степана Ширая, коли Олександр при допомозі материних братів, Івана і Миколи Борозден, почав судитися за свою частину спадку. Дві доньки Ширая подали зустрічний позов. Суд розтягнувся на довгі роки, справа Шираїв перетворилася на серіал і джерело безкінечних пліток стародубського дворянства. Суд ухвалив рішення на користь Олександра Заботіна і родини Борозден, яка його підтримала. Йому не тільки дозволили використовувати прізвище Ширай, а й віддали маєток Степана Ширая в Солові408.
Врешті-решт конфлікт Шираїв з Борозднами відійшов у минуле, але він лишив глибокий слід у житті і пам’ яті його учасників і відклався у багатьох історичних джерелах тієї епохи. Не виключено, що серед цих джерел є не тільки судові протоколи, а й « Історія русів », у якій міг проявитися конфлікт Шираїв з Борозднами і незадоволення Степана Ширая свояками. Епізод про полковника Крижановського, наскільки його можна було повернути проти Борозден, цілком вписувався у такий розклад. Те саме стосується горського
408 Памятное дело // Основа.— 1861.— Сентябрь.— С. 110-134; Модзалевский В. Малороссийский родословник.— Т. 5.— Вып. 5.— С. 19-20.
347