Козацький міф Kozatskyi_mif_Istoriia_ta_natsiietvorennia_v_epokh

Розд іл 16. Впливовий зять Бороздна належав до першого покоління землевласників Гетьма нату, які почали одружуватися поза звичним колом старш инської еліти. Іванів брат Василь узяв за дружину Любов Угрюмову, — су дячи з прізвища, вона теж була росіянкою. Старий, більш-менш за критий світ покоління Петра Бороздни розсипався, що викликало у старш инської еліти колишнього Гетьманату тривогу за майбутнє402. У повітрі пахло змінами, але стара шлюбна стратегія родичати ся з давньою стародубською елітою не зникла за один день. Шлюб Миколи, наймолодшого сина Петра Бороздни, цілком вписувався у цю традиційну схему. Він одружився з Єлизаветою Миклашев- ською, донькою сусіда Борозден і власника Понурівки Михайла Миклашевського. Поряд з нею його й було поховано. Цей шлюб — стандартний матримоніальний хід родини Борозден — викликає особливий інтерес з огляду на пошук автора «Історії русів». Микола Бороздна народився в Медведеві у жовтні 1808 року. У квітні 1826- го він закінчив Московський університет і вступив на державну службу, сперш у працював у Рязані, потім у Сімферополі. 1830 року він вийшов у відставку, повернувся на Стародубщ ину і одружився з Єлизаветою Миклашевською. Власник Киваїв невдовзі почав про суватися по дворянській лінії. Його обрали предводителем ново- зибківського дворянства, а потім усієї Чернігівської губернії. Після земельної реформи 1861 року і скасування кріпацтва його призна чили смоленським губернатором. Бороздна проявив себе як д і євий губернатор, і підлеглі ставилися до нього з повагою. Микола Бороздна помер 1878 або 1880 року. Його дружина Єлизавета Ми- клашевська пережила чоловіка на кілька років і померла 1886-го. їх поховали в родинному маєтку в Киваях403. Бороздни і Миклашевські були пов’язані шлюбами як мінімум з перших десятиліть XVIII століття. Анастасія Миклашевська була дружиною генерального бунчужного Івана Івановича Бороздни і бабусею Петра Івановича Бороздни. Шлюб Миколи з Єлизаветою Миклашевською, який відбувся після смерті Петра Бороздни, зміц нив традиційний зв’язок, що тривав і після смерті Михайла Ми клашевського. Коли у серпні 1847 року помер старий власник По- 402 Модзалевский В. Малороссийский родословник. В 4 т. — К., 1908-1914. — Т. і. — С. 74 - 77 - 403 Там само. — Т. і. — С. 77-78; Т. 2. — С. 498-499. 341

Козацький міф Kozatskyi_mif_Istoriia_ta_natsiietvorennia_v_epokh | Seite 343