Р о з д іл 13
Звільнене дворянство
«“Величний англійський стиль” довго панував у маєтках російської
еліти», — писав Джон Рендольф, автор одного з найбільш прони
кливих досліджень про історію приватного життя і побуту в Росій
ській імперії. Проте «довга» історія російської дворянської садиби
не витримувала порівняння з британською. «Російські заміські м а
єтки лежать в руїнах, їхніх власників знищила революція, скарби
конфісковано, святині сплюндровано. Тим часом англійські зам ісь
кі будинки процвітають, як ніколи. їхні заможні власники мають
на кого покластися у час скрути. Армія захисників англійського
заміського будинку — Національний фонд історичних і природних
пам ’яток — налічує два мільйони осіб»313.
Після розпаду Радянського Союзу в Росії поступово відроджу
ється інтерес до імперської архітектурної спадщини, свідомо зни
щ еної або занедбаної в радянську епоху. Реставруються будинки
імперського періоду в Москві і Петербурзі. Хвиля докотилася і до
провінції: підтримувані владою ентузіасти і місцеві бізнесмени
звернули увагу на дворянські маєтки. Ініційовано багато держ ав
них і недержавних програм відродження занедбаних пам ’яток.
Останніми роками тисячі любителів архітектури й історії побу
вали у найвіддаленіш их куточках Росії, щоб задокументувати м іс
цеві пам ’ятки. Вони виклали в інтернеті розповіді про свої поїздки,
чимало фотографій прекрасно відреставрованих палаців і церков,
а також занедбаних і напівзруйнованих провінційних садиб. Мода
на історичну спадщ ину та пошуки ідентичності принесли користь
313
Randolph, John. The Old Mansion: Revisiting the History o f the Russian Country
Estate // Kritika: Explorations in Russian and Eurasian History. — 2000. — No. 4. —
P. 729-749, тут 729-730.
269