Час ти н а четверта . Незвичні підозрю вані
н и х есть пословица : “ он всем хорош , да москаль ”, то есть русский и следственно есть злой или опасный человек . Такая ненависть происходила от нарушения прав Малороссии ; от упадка кредита и промышленности , от возвышения налогов , которые в Малороссии произвели повсеместную бедность , и от дурного устройства судебных мест , где совесть была продажная ». Михайловський-Данилевський одразу зв ’ язав ностальгію Трощинського за минулим та його думки про сучасність із планами і мріями декабристів : « дом Трощинского служил Малороссии средоточием для либералов ; там , например , находились безотлучно один из Муравьевых-Апостолов , сосланный впоследствии на каторгу , и Бестужев-Рюмин , кончивший жизнь на виселице » 312 .
Між Кобринцями Трощинського і Понурівкою Миклашевського на початку XIX століття було багато спільного . Власники цих маєтків знали і поважали один одного . 1812 року Трощинський підтримав пропозицію Михайла Миклашевського відновити козацькі полки ; він регулярно контактував з Миклашевським та обговорював з ним місцеву і столичну політику . Вони явно поділяли однакові погляди на багато моментів історії і сучасності . Згадка Михайловського-Данилевського про декабристів знову нагадує про змовників , які долучилися до « відкриття » « Історії русів »: Олександра фон Брігена , Кондратія Рилєєва і , можливо , сина Михайла Миклашевського Олександра . Цей несподіваний , з точки зору грибоєдовської поезії , альянс старого і нового являв собою небезпечну для імперії суміш спогадів про козацьку автономію та планів на ліберальне і конституційне майбутнє .
Невже існував « стародубський патріотичний гурток », подібний до гуртка , начебто знайденого Оглоблиним у Новгороді-Сіверському ? Навряд . Але все вказує на те , що існувало коло заможних стародубських поміщиків , поєднаних родинними зв ’ язками і спільним досвідом на імперській службі . Вони обросли зв ’ язками у столиці та інших частинах Гетьманату і мали всі підстави любити , читати й поширювати « Історію русів », яка відображала їхні погляди і , крім того , розповідала про їхніх родичів і предків у винятково доброму ключі .
312 Там само . — С . 212,214 .