Частина четверта. Незвичні підозрю вані
при те, що Іван Гудович заробив для них усіх графський титул, його нащадки мусили поділяти опозиційний настрій, який домінував у високому стародубському товаристві.
Тут варто зазначити, що родина Гудовичів була пов’ язана з Михайлом Миклашевським. Генеральний підскарбій Василь Гудович, засновник династії, породичався з Миклашевськими. Він був одружений з Марією Степанівною Миклашевською, внучкою стародубського полковника мазепинських часів Михайла Андрійовича Миклашевського. В родинному дуеті Гудовичів і Миклашевських саме Гудовичі займали вище становище. Поки Іван робив імперську кар’ єру, решта братів або жили на Стародубщині, або часто туди наїздили. Всі вони протягом сорока років відігравали важливу роль у політичному і суспільному житті Стародубщини, а в стародубських колах ходили історії Андрія Гудовича про старі добрі часи Петра III. Автор « Історії русів », наприклад, прихильно ставився до Петра III, убивство якого означало кінець кар’ єри Андрія Гудовича і прирікало його на самотні дні в родинному маєтку.
Унікальний погляд на життя клану Гудовичів і козацької аристократії в цілому дають мемуари французького лікаря Домініка де ля Фліза. Під час наполеонівського походу 1812 року він потрапив у російський полон і майже увесь 1813 рік провів у статусі полоненого, фактично почесного гостя місцевих поміщиків. У той час як стародубські козаки пройшли пів-Європи і принесли російський прапор у Париж, цей французький офіцер відвідував будинки стародубської еліти і насолоджувався наїдками, добрим вином і розмовами. Завдяки професії лікаря його радо вітали місцеві дворяни. Де ля Фліз мав гострий погляд і, на щастя, лишив замальовки їхнього життя304.
Під час свого « полону » де ля Фліз відвідав іменини генераллейтенанта графа Василя Гудовича, брата Андрія й Івана Гудовичів. Серед гостей були Іскрицькі і Маркевичі, вихідці з давніх козацьких фамілій і родичі Василя Гудовича. « Перед полуднем наїхало багато сусідів,— згадував де ля Фліз,— з них дехто дуже заможні люди. Я запам’ ятав кілька прізвищ: два брати Покорські, Ляшкевич, Савицький, Соколовський, Губчиць, Рославець( три сімейства), пани Скорупи. Словом, наїхало до бо осіб. Усе це товариство, попри пев
304 Див.: де ля Флиз, Доминик. Поход Великой армии в Россию в 1812 г. // Русская старина.-1 8 9 2.- Т. 73.- С. 5 1-6 8, 339- 363,575-604, тут 587- 594-
2б2