Розділ 11. Люди і місця
років раніше: востаннє вони фігурують у 1708-му! Згідно з « Історією русів », саме тоді хорунжий Павло Худорба з Новгорода-Сіверського зустрівся в селі Погребках поблизу Команя з царем Петром І і повідомив йому, що громадяни містечка готові здатися російській армії. За цим епізодом стояли певні факти: як показав Оглоблин, у 1723 році в околицях Новгорода-Сіверського справді жив якийсь Павло Худорба. Мало того, деякі погребківські землі належали родині Худорб ще на початку XX століття. На відміну від попередніх згадок про Худорб, які, схоже, є чистою вигадкою невідомого автора або авторів, в епізоді 1708 року було перемішано факти і вигадку.
Можна припустити, що Худорби далі не фігурують ні в « Історії русів », ні, можливо, у творі Архипа Худорби тому, що у XVIII столітті родина нічим героїчним не відзначилася, а вигадувати щось не випадало, бо йшлося про часи не такі давні. Може, й так. Але зі сторінок « Історії русів » зникають не тільки Худорби. Компанію їм склала ціла група персонажів, пов’ язаних з Новгородом-Сіверським, а також люди, чиї прізвища перегукувалися з відомими прізвищами, які побутували в околицях Новгорода-Сіверського і серед жителів Команя, рідного села Хурдорб. Одні новгород-сіверські персонажі грають позитивну роль в « Історії русів », інші— негативну, але це не пояснює, чому після 1708 року всі вони зникають зі сторінок трактату.
Хто ці люди? Почнімо зі списку негативних героїв « Історії русів », які були пов’ язані з Новгородом-Сіверським. Ім’ я Михайла Ку- нинського( нібито він був прихильником церковної унії 1596 року) перегукується з ім’ ям реальної особи— Яном Куніцьким, польським каштеляном новгород-сіверського замку в 1648 році. Ще один поляк-командувач періоду, про який ідеться в « Історії русів »,— Вронський. Польського шляхтича на ім’ я Ян Вронський жителі села Юхнова поблизу Команя пам’ ятали ще в XIX столітті. Іраклій Шверницький, що нібито був волинським єпископом і підтримав унію 1596 року, мав те саме прізвище, що й новгород-сіверська родина, нащадки якої жили в селі Погребках( сусідньому з Команем) ще наприкінці XIX століття. Усі ці новгород-сіверські прізвища після 1708 року зникають зі сторінок пам’ ятки.
Так само зникають і позитивні персонажі з новгород-сіверськими зв’ язками. Скабичевські, ще одна місцева родина, фігурують в « Історії русів » тільки раз— у 1648 році, коли один з представни
241