Розділ 11. Л юди і місця
Хто такий Архип Худорба? Народився він у середині XVIII століття у козацькій родині в селі Комань під Новгородом-Сіверським. Службу почав канцеляристом при сотенній новгород-сіверській канцелярії на початку 1760-х років. Архип явно мав здібності, потрібні для адміністративної кар’ єри як у мирні дні, так і під час війни. Невдовзі він увійшов до складу старшини, дістав підвищення по службі під час російсько-турецької війни( 1768-1774), брав участь в облозі турецьких фортець Дубоссари й Бендери в Молдавії, Перекопа і Кафи в Криму. На 1777 рік Архип Худорба вже був сотником Шептаківської сотні, що на північ від Новгорода-Сіверського. Скасування Гетьманату поклало край службовій кар’ єрі Худорби. В 1783 році він відійшов від справ у званні « бунчукового товариша », яке гарантувало йому російське дворянство. На той момент Архип Худорба встиг стати поміщиком— у 1785 році він мав дванадцять селян-кріпаків. Цього, однак, було замало для стабільного доходу, і того самого року Худорба повернувся на службу, він отримав звання секунд-майора Стародубського карабінерного полку. За відомостями Оглоблина, востаннє Архипа Худорбу згадано 1790 року у списках новгород-сіверського дворянства у званні прем’ єр-майора.
Вся родина Худорб отримала дворянство в 1799 році. Цю марудну процедуру, яка для багатьох нащадків козацьких родів не обіцяла успішного кінця, очевидно пришвидшили таланти Архипа і стрімке просування по службі. Довкола були й інші Худорби, але вони нічим прикметним не вирізнялися. Це вплинуло, а то й визначало хід думок Оглоблина, коли той шукав можливого автора історії, яку згадував фон Бріген. Додатковий аргумент на користь своєї гіпотези Оглоблин вбачав у тому факті, що, вступивши до Стародубського полку, Архип служив під командуванням тестя фон Брігена Михайла Миклашевського, який міг знати про зацікавлення Худорби історією і розповісти зятеві про існування тексту. Отже, на думку Оглоблина, а пізніше й Шевчука, саме Архип Худорба написав цей « вільнолюбний » трактат. Але що ці гіпотези дають шукачам автора « Історії русів » 281?
На відміну від Шевчука, Оглоблин ніколи не вважав, що « історія » Худорби й « Історія русів » може бути один і той самий текст.
281 Оглоблин О. Люди старої України.— С. 288-299; Оглоблін О. До питання про автора...— С. 65-72.
239