Розділ 10. К озац ький скарб
н и каки х уступ о к от гетм ана. И сторикам и приводи тся речь П олуботка, которую он, звеня цепям и, сказал Петру в ответ на его желание: « Вступаю чись за отчизну, я не бою сь ни кайдан ов, ни тю рьм ы, и для м еня лучш е наи горш ою см ер тью ум ер ети, як ди вится на н о вш етн у гибель м о и х земляков ». Э тот м о м ен т посещ ения П етром І П олуботка в тю р ьм е изображ ен на больш ом полотн е одним из ю ж ны х худож ников. Я видел д а вн о эту к артин у и не пом н ю ее автора. Но м не понятны обстан овк а казем ата, цепи и в полум раке д ве м огучих, гер оически х фигуры. Таков был гетм ан Павел П олуботок. П о-ви дим ом у, это был не из тех лю дей, которы е способны класть в лон донски й бан к рубли! Да ещ е в те в р ем е на! Все эти м иллионы— сплош ная ложь. В л ондонском банке никаки х м иллионов П олуботка нет. Есть только в России— и уж е давн о, очень д авн о— аф еристы, разы скиваю щ и е н есущ ествую щ ее и учиты ваю щ и е лю дское д о вер и е или м иллионы. А м еж ду тем из одной М осквы д е с я т ки лю дей собираю тся ехать за м иф ическим наследством Полуботка258.
Гіляровський мав рацію: мільйони Полуботка— містифікація, їх так і не знайшли ні спадкоємці гетьмана, ні імперський уряд, ні радянське керівництво, ні самостійна Україна. Однак, заперечуючи один історичний міф, пов’ язаний з гетьманом, Гіляровський ковтав гачок іншого: мовляв, Полуботок наприкінці життя не побоявся виступити проти всемогутнього царя і вийшов переможцем у битві характерів і цінностей. Подібне уявлення працювало в 1990-х роках на відродження міфу про золото Полуботка у тому варіанті, що тільки незалежна Україна матиме право на скарби гетьмана. Це уявлення великою мірою заклала « Історія русів », її автор теж наводив відповідь Полуботка Петру І. Саме « Історія русів » надихнула російського художника Василя Волкова на драматичне полотно, яке так вразило Гіляровського.
Чому анонімний автор обрав Павла Полуботка на роль уособника традицій і прагнень козацтва XVIII століття? У молодості історичний Павло Полуботок бунтівливим норовом не виділявся і тому погано надавався до історичного звеличування. Він був одним з небагатьох старшин, які ніколи не підтримували Івана Мазепу, а тому став полковником досить пізно. Під час повстання Мазепи Полубо-
258 Гкпяровский, Владимир. Лже-миллионы гетмана Полуботка // Русское слово.— 8( 21) января 1908.
217