Козацький міф Kozatskyi_mif_Istoriia_ta_natsiietvorennia_v_epokh | Page 203

Розділ 9. Як це б ул о з р о б л е н о ? вважав третю гіпотезу. Він припускав, що пош товх до написання «Історії русів», «Літопису» Шерера та їхнього спільного джерела йшов з однієї точки: гуртка українських автономістів у Новгороді- Сіверському. Іван Дзира, наступний дослідник двох текстів, знав статтю Оглоблина, але дослідницьку естафету приймав у Михайла Грушевського. Услід за Грушевським Дзира доводив, що анонімний автор запозичував у Шерера не тільки фактаж241. Справді, немає особливих сумнівів, що багато ідей шерерів- ського «Літопису» перекочували на сторінки «Історії русів». Д о­ брий приклад інтертекстуального зв’язку — використання понят­ тя «реиріе» у Шерера і «народ» в «Історії русів». Це поняття займає центральне місце в наративі Шерера. У присвяті і передмові до сво­ го твору він пише, що козаки становлять не один, а два народи. Він описує козаків Гетьманату (яких називає українськими козаками) і запорозьких козаків не просто як окремі групи, а як два окремі народи. Однак у другом у томі, що переказує «Краткое описание Ма­ лороссии», фігурує тільки один народ, а вся історія обертається д о ­ вкола боротьби за свободу. Шерер навіть додає речення до взятого з «Краткого описания» опису Зборівського миру (1649) і стверджує, що польський король визнав козаків «вільним народом» (реиріе librę). Ш ерерівський «реиріе» і «народ» «Історії русів» разом спри­ яли перетворенню історії козаків як соціальної верстви на історію козаків як нації. Як ми вже знаємо, анонімний автор запозичував національну ідею не тільки в Шерера. В козацьких літописах і д во ­ рянських петиціях початку XIX століття було повно згадок про на­ род і націю, але те, що вони відлунять і у французькому джерелі ано­ німного автора, — момент, вартий особливої уваги242. Запозичення термінів, концепцій та історичного фактажу — річ важлива, але так само велику роль мав стилістичний вплив фран­ цузького наративу на анонімного автора «Історії русів». У «Літопи­ сі» Шерера видно перші ознаки романтичної історіографії. Шерер хоче вразити читача, викликати в нього емоції. Анонімном у автору могло сподобатися те, як він аранжує сухий фактаж «Краткого опи­ сания Малороссии». «Історія русів» писалася в часи, коли романтич­ 241 Оглоблин О. «Annales de la Petite-Russie» Шерера і «История Русов» // Науковий збірник Українського Вільного Університету. — Мюнхен, 1948. — С. 87-94. 242 Scherer. Annales. — Vol. 2. — P. 38. 201