Розділ 9. Як
це б ул о з р о б л е н о ?
вважав третю гіпотезу. Він припускав, що пош товх до написання
«Історії русів», «Літопису» Шерера та їхнього спільного джерела
йшов з однієї точки: гуртка українських автономістів у Новгороді-
Сіверському. Іван Дзира, наступний дослідник двох текстів, знав
статтю Оглоблина, але дослідницьку естафету приймав у Михайла
Грушевського. Услід за Грушевським Дзира доводив, що анонімний
автор запозичував у Шерера не тільки фактаж241.
Справді, немає особливих сумнівів, що багато ідей шерерів-
ського «Літопису» перекочували на сторінки «Історії русів». Д о
брий приклад інтертекстуального зв’язку — використання понят
тя «реиріе» у Шерера і «народ» в «Історії русів». Це поняття займає
центральне місце в наративі Шерера. У присвяті і передмові до сво
го твору він пише, що козаки становлять не один, а два народи. Він
описує козаків Гетьманату (яких називає українськими козаками)
і запорозьких козаків не просто як окремі групи, а як два окремі
народи. Однак у другом у томі, що переказує «Краткое описание Ма
лороссии», фігурує тільки один народ, а вся історія обертається д о
вкола боротьби за свободу. Шерер навіть додає речення до взятого
з «Краткого описания» опису Зборівського миру (1649) і стверджує,
що польський король визнав козаків «вільним народом» (реиріе
librę). Ш ерерівський «реиріе» і «народ» «Історії русів» разом спри
яли перетворенню історії козаків як соціальної верстви на історію
козаків як нації. Як ми вже знаємо, анонімний автор запозичував
національну ідею не тільки в Шерера. В козацьких літописах і д во
рянських петиціях початку XIX століття було повно згадок про на
род і націю, але те, що вони відлунять і у французькому джерелі ано
німного автора, — момент, вартий особливої уваги242.
Запозичення термінів, концепцій та історичного фактажу — річ
важлива, але так само велику роль мав стилістичний вплив фран
цузького наративу на анонімного автора «Історії русів». У «Літопи
сі» Шерера видно перші ознаки романтичної історіографії. Шерер
хоче вразити читача, викликати в нього емоції. Анонімном у автору
могло сподобатися те, як він аранжує сухий фактаж «Краткого опи
сания Малороссии». «Історія русів» писалася в часи, коли романтич
241 Оглоблин О. «Annales de la Petite-Russie» Шерера і «История Русов» // Науковий
збірник Українського Вільного Університету. — Мюнхен, 1948. — С. 87-94.
242 Scherer. Annales. — Vol. 2. — P. 38.
201