Ча с т и н а т р е т я. Ча с т и н и р е б у с а
кладав у Тюбінгені. Тривалий час Шерер провів на дипломатичній службі, почавши кар’ єру у французькому посольстві в Росії; потім він працював у Стокгольмі, Копенгагені і Берліні. Шерер вийшов у відставку з дипломатичної служби в 1780 році, провівши п’ ять попередніх років у Франції. У більшості опублікованих творів Шерера йшлося про Російську імперію. 1774-го він надрукував розвідку про Повість временних літ, а 1778-го— книжку про міжнародну торгівлю Росії. Через десять років Шерер опублікував твір під назвою « Літопис Малоросії, або Історія козаків-запорожців та козаків України, або Малоросії ». В 1789 році в Лейпцигу вийшов переклад цієї книжки німецькою мовою. В 1792-му Шерер повернувся до « російської » тематики і видав кількатомну збірку коротких нарисів з російської історії і політики під назвою « Цікаві і таємні історії російського двору »(« Anecdotes interessantes et secretes de la cour de Russie ») 240.
« Літопис Малоросії » складався з двох частин. Першу— історико-географічний опис України— написав сам Шерер. Друга являла собою французький переклад « Краткого описания Малороссии », найпопулярнішої книжки з історії України на той час. Варіант « Краткого описания » використали Василь Рубан і Олександр Безбородько у своєму виданні « Краткой летописи Малой России » 1777 року. Але другий том Шерера не зводився до суто перекладу видання Рубана— Безбородька. Шерер заявляв, що отримав свій рукопис із Києва. Справді, в його тексті є частини, які не збігаються з жодним відомим списком « Краткого описания ». Або вони походили з інших джерел, або були вигадками самого « публікатора », хоча він заперечував, що якось « вдосконалював » текст літопису.
Що було спільного в шерерівському творі й « Історії русів »? 1948 року Олександр Оглоблин, ідучи слідами Михайла Грушевського, надрукував статтю про співвідношення цих двох текстів і завважив багато паралелей між ними. Оглоблин висловив три припущення: або « Історія русів » була джерелом Шерера, або анонімний автор « Історії русів » використовував твір Шерера, або обидва автори користувалися джерелом, яке до нас не дійшло. Найцікавішою Оглоблин
240 Scherer, Jean-Benoit. Annales de la Petite-Russie, ou Histoire des Cosaques- Saporogues et des Cosaques de l’ Ukraine.— Paris, 1788.— 2 vols. Про Шерера див.: Stieda, Ludwig. Scherer, Johann Benedict // Allgemeine Deutsche Biographie.— Leipzig, 1890.— Vol. 31.— P. i03f.
200