Козацький міф Kozatskyi_mif_Istoriia_ta_natsiietvorennia_v_epokh | Page 189

Розділ 8. У п о ш у к а х м о т и в у
Чарниш простежував коріння своєї нації до києво-руських часів. « Відомо,— писав полтавський маршалок,— що малоросійська нація, яка зосереджувала в собі великі князівства Київське, Чернігівське і Переяславське, 1321 року була відірвана від руського скіпетра, понад три століття перебувала то під татарським ярмом, то під литовським і польським поневоленням, доки нарешті збройним шляхом після багатьох видатних над поляками перемог скинула пригнічення і приєдналася до володарювання Росії222.
Лейтмотив записки Чарниша був цілком очевидний: ставлячи під сумнів права окремих дворян, Герольдія піднімає руку на цілу націю. А це вже питання не станових, а національних прав. М алоросійська нація пиш ається своїм давнім корінням, величним минулим, довгою і вірною службою монархії. Використання національного дискурсу у Чарниша не було чимось абсолютно новим для України початку XIX століття— малоросійську націю вважали живим організмом, який має глибоке історичне коріння. В 1801 році дворянство Золотоніського повіту на Київщині просило Олександра І « для всей нации в городе Лубнах учредить училище ». Уявлення про колишній Гетьманат як про окрему н а­ цію було ознакою характерної групової ідентичності частини українських еліт, але не конче означало антиросійські або антиімперські настанови. В том у самом у золотоніському положенні звучали аргументи за те, щоб в окрузі квартирували армійські загони, ймовірно з економічних причин. « Небесполезно бы было и даже нужно,— йшлося в петиції,— чтобы в сию нацию буде позволят политические и государственные обстоятельства введены были кавалерийские полки для квартирования, чрез что внесена была бы денежная сумм а в нацию за продукты оной ». Золотоніське дворянство явно хотіло отримати всі вигоди від імперії, до якої входила їхня нація223.
222 Цит. за: Миллер Д. Очерки...— С. 41; Свербигуз В. Старосвітське панство.— С. 188; Павловский И. Ф. Полтавцы: иерархи, государственные и общественные деятели и благотворители.— Полтава, 1914.— С. 90-92; Полтавщина: енциклопедичний довідник / Ред. А. В. Кудрицький.— К., 1992.— С. 489-499.
223 Литвинова Т. Ф. « Сословные нужды и желания » дворянства Лівобережної України на початку XIX ст. // Український історичний журнал.— 2005.— № 2.— С. 75, 72.
187