Розділ 8. У
п ош уках м о ти ву
зватися», — оголосив він на Других
всеукраїнських зборах Народного
руху України. Драч наводив зустріч
Михайла Горбачова з президентом
Франції Франсуа Мітераном у Ки
єві в грудні 1989 року як приклад
зазіхань Москви на києво-руську
спадщину. «Горбачов зустрічаєть
ся з Міттераном у Києві, — нарікав
Драч, — і Русь знову відбирають
від нас, вириваючи наше історич
не серце, кидаючи його під ноги
новітньої імператриці, у якої в
Чернігові недавно помер тато, лю
бив читати “Кобзаря” і писався по-
малоросійськи Титаренко». Малася
на увазі Раїса Горбачова, чиє дівоче
прізвище Титаренко204.
Автор передмови до перекла
ду Івана Драча, колега-письмен-
21. Іван Драч — перекладач
ник Валерій Шевчук цілком поділяв
«Історії русів» (бл. 1991)
його думку, що «Історія русів» — це
книжка на всі часи, яка з’являється в історії України у вирішальні м о
менти. Він вважав, що «Історія русів» постала у поворотний момент,
коли Україна з козацької епохи вступала в період національного про
будження. Шевчук, як і Драч, належав до шістдесятників — ці люди
становили ядро дисидентського руху 1960-1970-х років і першими
підтримали перебудову в другій половині 1980-х. Старший брат Шев
чука, під сильним впливом якого формувався Валерій, у 1960-х роках
потрапив у табори за те, що спробував надрукувати в топографії, де
працював, статтю про пожежу в бібліотеці Академії наук 1964 року.
Шістдесятники вважали, що її влаштували спеціально, аби знищити
безцінну спадщину української історії і культури205.
204
Драч І. Політика. Статті, доповіді, виступи, інтерв’ю. — К., 1997. — С. 322-323,242.
2°5 Шевчук, Валерій. Нерозгадані таємниці «Історії Русів» // Історія Русів. — К.,
1991. — С. 5. Біографію Шевчука див.: Валерій Шевчук // Біографії письменників
(http://www.simya.c0m.ua/articles/71/18209).
175