Козацький міф Kozatskyi_mif_Istoriia_ta_natsiietvorennia_v_epokh | Page 139

Розділ 6. Київський р у к о п и с
наскільки точно в деталях( а не в цілій концепції) він передбачає різні місцеві моменти( події, географічні назви, імення місцевих діячів тощо)» 151. Наталю Полонську-Василенко, близьку приятельку Оглоблина у міжвоєнний період та роки нацистської окупації, вразило, наскільки ретельно він аналізував текст « Історії русів ». « Поступово, крок за кроком, сторінка за сторінкою досліджував він [...] ті топографічні назви, якими сповнений текст. Олександр Петрович добре знає Новгород-Сіверщину, і це дало йому можливість, якої, мабуть, не має ніхто з дослідників: порівняти ці топографічні назви з сучасними— і ця аналіза дала блискучі наслідки: села, річки, гаї— все це відповідає сучасним назвам » 152.
Новгород-Сіверщина, північно-східний куток сьогоднішньої України неподалік російського кордону, займала особливе місце в серці Оглоблина. З Сіверщини вела рід його мати, і дитиною Оглоблин часто гостював у бабусі, яка походила зі стародавньої старшинської родини Лашкевичів. Систематично досліджуючи « Історію русів », Оглоблин не міг не помітити, скільки в тексті географічних назв, знайомих йому з дитинства. Карта української історії, яку можна виснувати з « Історії русів », явно тяжіє в північно-західний бік Гетьманату, в центрі цієї карти стоїть Новгород-Сіверщина. Оглоблин відзначав багату уяву автора « Історії русів », яка особливо пробуджувалася, коли він писав про Сіверщину, та його прекрасну обізнаність із сіверською топографією.
Особливо цікаві в цьому плані фантастичні деталі про облогу Новгорода-Сіверського « польською » армією Лжедмитрія у 1604 році. Автор « Історії русів » писав, що поляки, « приближась к Новгороду Северскому, расположили стан свой при Соленом озере, у вершин обширных и глубоких рвов, заросших лесом, кои некогда наполнялись водою и окружали Новгород. Правый из них назывался Ладейною пристанью [...], а левый звался Ярославским потоком или ручьем, по течению его у Ярославли горы » 153. « Всі ці назви існували в Новгород-Сіверську і в ХУІІІ-ХІХ ст.»,— завважував Оглоблин.
151 Оглоблін О. П. До питання про автора « Истории Русов ».— С. 35.
152 Полонська-Василенко, Наталя. Олександр Петрович Оглоблин в очах сучасниці // Олександр Мізько-Оглоблин.— С. 60-65; Верба І. Олександр Оглоблин.— С. 263. 153 Исторія Русовъ.— С. 43.
137