Козацький міф Kozatskyi_mif_Istoriia_ta_natsiietvorennia_v_epokh | Page 135

Розділ 6. Київський р у к о п и с
лаборантів. Оперативна група енкаведистів увійшла в будинок № 2 на Андріївському узвозі, одній з найкрасивіших вулиць Києва. їх цікавила квартира № 42, яку донедавна займав Олександр Оглоблин, київський міський голова при німцях. У складі групи були архівісти, які займалися документами і архівними матеріалами, що їх кинули німці. Дехто знав Оглоблина особисто: до війни він був професором історії в Київському університеті. У квартирі Оглоблина архівісти знайшли чимало розкиданих паперів і ретельно їх позбирали. їм, можна сказати, пощастило: папір у замерзлому місті цінувався високо, і сусіди Оглоблина запросто могли пустити все на розпал.
Найцінніші папери знайшли у схованці між стіною і шафою— там зберігалося листування Оглоблина і машинопис розлогої статті з української історіографії. Федір Шевченко, молодий радянський архівіст і член оперативної групи чекістів, потім згадував, що це була розвідка Оглоблина про « Історію русів ». Вона справила сильне враження на Шевченка, той уже мав у своїй бібліотеці видання « Історії русів » Бодянського 1846 року. 1966-го, через двадцять з лишком років після київської знахідки, Шевченко опублікував свою статтю про « Історію русів », яка знову привернула увагу радянських істориків до цієї пам’ ятки. Однак про давнє знайомство з Оглоблиним і знайденою в його квартирі статтею Шевченко волів не згадувати аж до падіння комунізму146.
Хто такий Олександр Оглоблин, чому він цікавився « Історією русів » і чому ним цікавився НКВС? Олександр Петрович Оглоблин( це прізвище вітчима, справжнє— Мезько) народився в Києві 1899 року, виховувала його переважно бабуся по матері, яка походила з відомої старшинської родини. Буремного 1917 року Оглоблин вступив у Київський університет. Навчання протривало недовго, і 1919 року він почав викладати в освітніх установах, створених більшовицьким режимом. Приятелів вражала історична ерудиція та амбіції Оглоблина, він наполегливо займався самоосвітою, провадив власні досліджен­
146 Верба, Ігор. Зі спогадів Федора Павловича Шевченка про Олександра Оглоблина та Наталю Полонську-Василенко // Істину встановлює суд історії. Збірник на пошану Федора Івановича Шевченка.— К., 2001.— Т. і.— С. 138-140; Шевченко, Федір. « История Русов или Малой России »( до 120-річчя з часу видання твору) // Український історичний журнал.— 1966.— № 7.— С. 146-149; Батурина, Світлана. Бібліотека Ф. П. Шевченка як джерело до реконструкції наукового світогляду вченого // Істину встановлює суд історії...— Т. 2.— С. 55 ~ 63-
133