Ча с т и н а д р у г а. П о х о л о д н о м у с л і д у
вецькому таборі на півночі Росії. Його синові Тарасу дали спершу три років таборів, а 1937-го розстріляли. Михайло Слабченко вижив. Відбувши шість років у ГУЛАГу, він вийшов на волю, але не мав права повертатися в Одесу, тому влаштувався шкільним вчителем у провінційному містечку126.
Радянська влада легко могла заарештувати науковця і покласти край його роботі. Але перервати розвиток наукових ідей було набагато важче. 1933 року, коли Слабченко сидів на Соловках за « участь » у « Спілці визволення України », Андрій Яковлів, правознавець і чільний український активіст у Празі, написав статтю на підтримку гіпотези Слабченка. Стаття називалася « До питання про автора“ Історії Русів”» і вийшла 1937 року, в апогей сталінських репресій. Її надрукували львівські « Записки наукового товариства ім. Шевченка » 127.
Юрист за освітою та історик за покликанням, Яковлів брав активну участь в українській революції. 1917 року він був членом Центральної Ради, першого українського революційного парламенту. Яковлів керував канцелярією Центральної Ради, а потім перейшов на дипломатичну роботу і був послом УНР в Австро-Угорщині. Після того як навесні 1918 року німці скинули Центральну Раду, Яковлів співпрацював з урядом гетьмана Павла Скоропадського і очолював департамент у Міністерстві закордонних справ. Після повалення уряду Скоропадського у грудні 1918-го Яковлів погодився представляти Директорію, наступний український уряд, у Нідерландах і Бельгії. Він служив українським урядам різної ідеологічної орієнтації, але відмовився співпрацювати з більшовиками і, на відміну від Грушевського, не повернувся в Україну, коли комуністичний режим запровадив політику українізації. Після революції Яковлів переїхав у Чехословаччину і став професором права в Українському вільному університеті у Празі і Українській господарській академії в Подєбрадах128.
126 Заруба В. Історик держави і права...— С. 233-277; про політику українізації див.: Martin, Terry. The Affirmative Action Empire: Nations and Nationalism in the Soviet Union, 1923-1939.— Ithaca, N. Y., 2001.— P. 75-124 [ укр. видання цієї роботи готується до друку ].
127 Яковлів, Андрій. До питання про автора « Історії Русів » // Записки НТШ.— T. 154.- 1937-- С. 71-113.
128 Zhukovsky, Arkadii. Andrii Yakovliv // Encyclopedia of Ukraine.— 5 vols.— Toronto, 1984-1993.- Vol. 1.- P. 373.
120