Демократичну нараду в Петрограді. У 1918 р. прізвище Б. Бабича в матеріалах Центральної Ради не згадується. Подальша доля невідома.
С АРАНОВСЬКИЙ Христофор Антонович( 19. ХІІ. 1874, Бердичівський ■- ' пов. Київської губ.— 1941, Сан-Пауло, Бразилія)— громадський і державний діяч, кооператор і фінансист; член Центральної Ради, Комітету УЦР, генеральний секретар фінансів.
Народився у селянській сім’ ї. Не маючи середньої та вищої освіти, завдяки талантові фінансиста посів провідне місце в українському кооперативному русі. У 1907 р. заснував і протягом 10 років очолював Союзбанк— центральну українську установу дрібного кредиту в Києві, 1917 р.— голова управи Українського народного кооперативного банку. Безпартійний.
На Всеукраїнському національному конгресі обраний членом УЦР від кооперативних організацій. На Перших Загальних зборах УЦР( 8ЛV. 1917) обраний членом комітету. Входив до складу Київського губернського виконкому Ради об’ єднаних громадських організацій. У створеному 15. VI. 1917 р. Комітетом УЦР Генеральному Секретаріаті отримав портфель генерального секретаря фінансів. 29. VI. 1917 р., під час зустрічі Генерального Секретаріату із делегацією Тимчасового уряду та обговорення питання про УЦР як крайову владу й проблеми її фінансування, висловився проти паралельного оподаткування й збільшення оподаткування місцевого населення. « Ми повинні отримувати гроші не шляхом надбавки, а шляхом асигнувань по бюджету, затвердженому крайовим органом— Радою »,— наголошував X. Барановський. Був членом української делегації на переговорах із Тимчасовим урядом 16. VII. 1917 р. щодо підписання Статуту вищого управління Україною.
Улітку 1918 р. X. Барановський— член української мирної делегації на переговорах із РСФРР та української комісії для укладання торговельних договорів із Центральними державами. Протягом 1917— 1918 рр. за його редакцією в Києві видавалася кооперативна газета « Комашня ». У 1919 р. X. Барановський був директором Українбанку, радником Центрального українського сільськогосподарського кооперативного союзу, Всеукраїнського кооперативного страхового союзу. З 1920 р.— на еміграції. Очолював представництво всіх українських кооперативних союзів за кордоном, із 18. ^. 1920 р.— Загальноукраїнське товариство економістів. У травні 1920 р.— міністр фінансів УНР в уряді В. Прокоповича. Останні роки життя провів на еміграції в Південній Америці. Автор низки праць, присвячених українській кооперації та фінансовій системі.
СІІДНОВ Василь Олексійович( псевд.: В. Степовий, В. Широчанський, *- * В. Поперешній; 2.1.1874, Широке Херсонської губ.— 1ЛV. 1935, Варшава)— громадський і культурний діяч, учений-історик; член Центральної Ради.
Народився в заможній селянській сім’ ї. Дитинство і юність минули в українському селянському середовищі та стали грунтом для формування його національної самосвідомості. Дещо пізніше цьому сприяло спілкування із відомими україн
66