20— 22 травня. Проведення у містах і селах України громадсько-політичних заходів( збори, мітинги, концерти), пов ' язаних із збиранням коштів до Українського національного фонду.
22— 24 травня. Катеринослав. Український губернський з’ їзд, який висловився за впровадження автономії України та федеративно-республіканського устрою, обрав губернську Українську раду( голова— Шкамарда, заступник— В. Біднов) та членів УЦР від Катеринославської губернії.
28 травня— 2 червня. Київ. І Всеукраїнський селянський з’ їзд. 2200 делегатів з’ їзду підтримали політику УЦР на здобуття автономії України. З’ їзд обрав Центральний комітет Української селянської спілки( голова— М. Ковалевський, товариші голови— М. Стасюк та Т. Осадчий, секретар— П. Христюк, члени— В. Винниченко, І. Пугач, Б. Мартос, А. Лівицький, Арк. Степаненко, І. Діденко, А. Заливчий, В. Матюшенко, Б. Бабич, 3. Висоцький, М. Гаркуша) та Всеукраїнську раду селянських депутатів у складі 133 депутатів, яка була кооптована до УЦР.
З— 7 червня. Київ. Конференція УПСР розглянула питання: національне, аграрне, про ставлення до Тимчасового уряду та тактику партії в УЦР. Конференція виявила помітні розходження між фракційними групами « лівобережців » та « правобережців ».
5— 10 червня. Київ. II Всеукраїнський військовий з’ їзд. 2308 делегатів з’ їзду засудили політику Тимчасового уряду щодо України, запропонували УЦР більше до уряду не звертатися і « негайно приступити до твердої організації краю.., цебто до фактичного переведення в йсиття підвалин автономного ладу », розглянули питання про хід українізації в армії, про землю, піднесено зустріли І Універсал УЦР. З’ їзд доповнив УГВК десятьма новими членами: ген. Л. Кондратовичем, Матяшевичем, О. Жуковським, О. Сливинським, С. Білецьким, М. Левицьким, П. Скрипчинським, Г. Глібовським, В. Кедровським, С. Колосом.
З’ їзд обрав Всеукраїнську раду військових депутатів( 132 депутати), яка була кооптована до УЦР 11 червня.
8— 10 червня. Чернігів. Український губернський національний з’ їзд. 10 червня. Київ. Ухвалення УЦР І Універсалу. 15 червня. Київ. Створення Комітетом УЦР Генерального Секретаріату.
16 червня. Петроград. Офіційна відозва Тимчасового уряду до українського народу, в якій відзначалося, що уряд вважає своїм обов’ язком прийти до згоди з громадськими демократичними організаціями України щодо перехідних заходів, які забезпечать права українського народу, але повна перебудова державного механізму Росії неможлива під час війни.
17 червня. Київ. Український губернський національний з’ їзд підтримав І Універсал УЦР, визнав її вищим краєвим органом влади, обрав губернську українську раду.
20 червня— 1 липня. Київ. П’ яті Загальні збори УЦР. 23— 26 червня. Київ. Створено Президію УЦР.
22— 24 червня. Київ. І сесія Всеукраїнської ради селянських депутатів підтримала І Універсал УЦР, закликала українське селянство до об’ єднання навколо УЦР.
26 червня. Київ. Декларація Генерального Секретаріату, в якій визначався його статут, структура, завдання і обов’ язки.
27 червня. Київ. Конференція Української радикально-демократичної партії розглянула питання про реорганізацію Росії у федеративну державу, про аграрні перетворення, змінила назву партії на Українську партію соціалістів-федералістів.
29 червня. Лубни. Установчий з’ їзд Української демократичної хліборобської партії. Програма партії базувалася на гаслах суверенітету українського народу, приватної власності як основи господарської діяльності, парцелізації та викупу володінь великих землевласників для задоволення потреб маломаєтних. Провід партії: В. і С. Шемети, Д. Донцов, В. Липинський, М. Міхновський.
З липня. Петроград. Постанова Тимчасового уряду про визнання Генерального Секретаріату вищим виконавчим органом в Україні.
З липня. Київ. Ухвалення II Універсалу УЦР. 4— 6 липня. Київ. Збройний виступ полуботківців.
241