До генези ідеї політичної самостійності України Do_henezy_idei_politychnoi_samostiinosti_Ukrainy | Page 3

матеріали фондів В. Охримовича (Ф. 372), М. ГІавлика (Ф. 663) та 10. Бачинського (Ф. 683). Важко з точністю до року визначити, з якого часу бере свій відлік ідея політичної самостійності України. Лідери україн­ ської революції 1917 - 1920 рр., проголошуючи створення україн­ ської суверенної держави і вкладаючи свою невтомну працю у реалізацію цієї ідеї, покликались на традиції національно- визвольних змагань XVII - XVIII ст., уособленням яких були фігури двох козацьких гетьманів - Богдана Хмельницького та Івана Мазепи. Однак в останні роки в українській історичній науці за рубежем з’явився ряд досліджень, автори яких, вихо­ дячи з аналізу конкретних реалій XVII - XVIII ст. у ширшому, загальноєвропейському контексті, відмовляють обом гетьма­ нам у праві називатися предтечами самостійницького руху5. Я не буду зачіпати це питання, оскільки воно залишається від­ критим для дискусії і вимагає окремого дослідження. З другого боку, Василь Подолинський, автор маловідомого твору україн­ ської політичної думки ”Слово перестороги”, відзначав існу­ вання серед українців Галичини під час революції 1848 р. само­ стійницької течії. Але він не уточнював, кого саме з політичних діячів він мав на увазі, і в яких рамках ця течія передбачала самостійність українського народу, а отже, залишається неві­ домим, чи йшлося про федеративну програму, а чи про політичну самостійність6. Принаймні жодна з існуючих в Галичині у 1848р. русько-українських сил не піднесла ідею утворення незалеж­ ної української держави. Ця ідея в українському русі утвердилася майже п’ятдесять­ ма роками пізніше, і саме про цей відтинок часу йтиметься в статті, точніше, про останнє десятиріччя XIX ст. - приблизно від 1889 -1 8 9 0 до 1899-1900 рр. Власне на цей період припадає генеза ідеї політичної самостійності України у сучасному ро­ зумінні. Тут необхідні певні додаткові пояснення. В принципі, з психологічного погляду, може не існувати різниці між тим, що ми називаємо національною свідомістю членів українських братств кінця X V I-п очатку XVIIст. і членів товариств ”Просвіта” у кінці XIX - на початку XX ст. Принципова різниця полягає не в ідеях і відповідних психологічних стереотипах, а в соціальних характеристиках носіїв цих ідей. З часів Французької революції кінця XVI II ст. таким носієм стала нація як "суверенний на­ род”, як народ, якому належить право мати власну державу, навіть якщо він не мав її або втратив у далекому чи недалекому минуло­ му7. Нації як нові соціальні категорії почали формуватися ли­ ше у XIX ст., тому деякі історики навіть вважали, що процес 121