археології, професор І. Ковальова відзначила, що вчений не тільки стояв біля витоків археологічної науки в Україні, але й започаткував такий її напрям як археологія козацького періоду.
У 1910 р. здійснилася давня мрія Д. Яворницького – подорож на Близький Схід, де він відвідав Єгипет, побував у Єрусалимі, а в Гелуані зустрічався з геніальною українською письменницею Лесею Українкою. Повернувшись, вчений взяв участь у підготовці Південноросійської обласної сільськогосподарської, промислової та кустарної виставки, що відбулася у Катеринославі 1 липня – 10 жовтня 1910.
У катеринославський період життя Д. Яворницький зосередив основну увагу на написанні літературних творів, на упорядкуванні словника української мови, збиранні та публікації документальних і фольклорних джерел. 1906 р. вийшла друком фольклорна збірка вченого, над якою він працював майже 30 років – « Малороссийские народные песни, собранные в 1878 – 1905 гг.». В місцевій періодиці дослідник опублікував низку статей з історії запорозького козацтва. У дожовтневий період, після цензурного послаблення, в зв’ язку з проголошенням Маніфесту 17 жовтня 1905 р., побачили світло україномовні художні твори Д. Яворницького: автобіографічний роман « За чужий гріх »( 1907), « У бурсу! У бурсу! У бурсу!»( 1908), « Русалчине озеро »( 1909, 1911), збірка поезій « Вечірні зорі »( 1910), повість « Де люде, там і лихо »( 1911), « Поміж панами. Малюнки з життя »( 1911) та ін.
Важливою сторінкою в творчому житті Д. Яворницького у Катеринославі була його участь в роботі місцевої вченої архівної комісії( 1903 – 1916), співпраця з її провідними членами: А. Синявським, В. Бідновим, В. Машуковим, Я. Новицьким, В. Даниловим, Д. Дорошенком. У 1909 р. Дмитро Іванович був обраний почесним членом цієї Комісії. Він друкувався на сторінках її « Летописей » і на її засіданнях. На особливу увагу заслуговує стаття « Запорожці в поезії Т. Г. Шевченка », в якій Д. Яворницький висвітлив запорозьку тематику в творчості Кобзаря. У 1909 р. вчений видав на кошти катеринославського українського діяча і мецената Володимира Миколайовича Хрінникова( 1876 – 1936) збірку « Матеріали до біографії Т. Шевченка ».
36