Дмитро Яворницький та його родовід Dmytro_Yavornytskyi_ta_ioho_rodovid | Page 35
Д. Яворницький створив і понад 30 років керував музеєм, являв со-
бою провідний культурний центр Придніпров’я. «Безсмертною сла-
вою» Д. Яворницького назвав Я. Новицький створений його другом
музей ім. О. Поля.
Чудові пам’ятки і натхненна розповідь Д. Яворницького зачаро-
вували відвідувачів музею, сприяли пробудженню інтересу до істо-
рії України, до минулого рідного краю. Про популярність Катери-
нославського музею свідчать вірші приятеля Д. Яворницького В. Гі-
ляровського, який писав:
Музей – Украйне всей краса,
Живьём в нём запорожцы встали,
И даже сами небеса
Ему пожертвование дали…
Должно быть, сверху им видней,
Что жертвуют довольно мало…
Украйна! Всё неси в музей,
Что б снова Запорожье встало
В могучей прелести своей!
Д. Яворницький посідав одне з провідних місць в музейному
співтоваристві України. До нього зверталися за допомогою й по-
радами співробітники з багатьох музеїв, приїздили на консультації
тощо.
Багато сил і енергії доклав Дмитро Іванович до справи орга-
нізації ХІІІ Археологічного з’їзду (Катеринослав, серпень 1905).
Протягом трьох сезонів вчений здійснював широкомасштабні ар-
хеологічні дослідження, керував організацією виставки, до участі
в якої залучив багатьох колекціонерів. Того часу здійснилася мрія
вченого «накопатися досить могил» (тобто курганів). Незабаром,
у 1906 р. він був обраний дійсним членом Московського археологіч-
ного товариства. Археологічні розкопки вчений завжди поєднував
з фольклорно-етнографічними та лексикографічними дослідження-
ми. У бесідах з копачами курганів він записував різні слова, пісні,
легенди, перекази тощо. За допомогою місцевої людності розшуку-
вав старожитності. Оцінюючи діяльність Д. Яворницького у царині
35