Дмитро Яворницький та його родовід Dmytro_Yavornytskyi_ta_ioho_rodovid | Page 35

Д. Яворницький створив і понад 30 років керував музеєм, являв со- бою провідний культурний центр Придніпров’я. «Безсмертною сла- вою» Д. Яворницького назвав Я. Новицький створений його другом музей ім. О. Поля. Чудові пам’ятки і натхненна розповідь Д. Яворницького зачаро- вували відвідувачів музею, сприяли пробудженню інтересу до істо- рії України, до минулого рідного краю. Про популярність Катери- нославського музею свідчать вірші приятеля Д. Яворницького В. Гі- ляровського, який писав: Музей – Украйне всей краса, Живьём в нём запорожцы встали, И даже сами небеса Ему пожертвование дали… Должно быть, сверху им видней, Что жертвуют довольно мало… Украйна! Всё неси в музей, Что б снова Запорожье встало В могучей прелести своей! Д. Яворницький посідав одне з провідних місць в музейному співтоваристві України. До нього зверталися за допомогою й по- радами співробітники з багатьох музеїв, приїздили на консультації тощо. Багато сил і енергії доклав Дмитро Іванович до справи орга- нізації ХІІІ Археологічного з’їзду (Катеринослав, серпень 1905). Протягом трьох сезонів вчений здійснював широкомасштабні ар- хеологічні дослідження, керував організацією виставки, до участі в якої залучив багатьох колекціонерів. Того часу здійснилася мрія вченого «накопатися досить могил» (тобто курганів). Незабаром, у 1906 р. він був обраний дійсним членом Московського археологіч- ного товариства. Археологічні розкопки вчений завжди поєднував з фольклорно-етнографічними та лексикографічними дослідження- ми. У бесідах з копачами курганів він записував різні слова, пісні, легенди, перекази тощо. За допомогою місцевої людності розшуку- вав старожитності. Оцінюючи діяльність Д. Яворницького у царині 35