Дмитро Яворницький та його родовід Dmytro_Yavornytskyi_ta_ioho_rodovid | страница 31

що був затаврований як « українофіл » і « сепаратист ». Ускладнювали ситуацію й негативні відгуки наукової критики на твори Д. Яворницького, зокрема О. М. Лазаревського на « Историю запорожских козаков ». І тоді вчений звернув увагу на Казанський університет, в якому ще на початку 1895 р. він намагався « влаштувати » свої дисертаційні справи. У грудні 1896 р. Дмитро Іванович знову звернувся до земляка-українця професора цього університету Федора Міщенка, який доклав значних зусиль до вирішення справи Д. Яворницького. Хоча й у Казані виявилося багато перешкод, але, в решті решт, 29 квітня 1901 р. на історико-філологічному факультеті Казанського університету відбувся захист магістерської дисертації Д. Яворницького. На здобуття наукового ступеня магістра російської історії вчений репрезентував 2-е видання 1-го тому « Истории запорозьких козаків ».
Того ж, 1901 року був опублікований в журналі « Киевская старина » і перший великий художній твір Д. Яворницького – повість « Наша доля – Божа воля ».
В Москві активізувалася і літературно-громадська діяльність Д. Яворницького, співпраця в журналі « Детское чтение », який видавав відомий російський педагогічний діяч Дмитро Іванович Тихомиров( 1844 – 1915). В цьому журналі Д. Яворницький опублікував низку статей: « Святки в Малороссии », « Забытый украинский філософ Сковорода », « Князь Дмитрий Іванович Вишневецкий », « Свирговский, Ружинский и Подкова », « Гетман Кшиштоф Косинский » та ін.
На вечорах у Д. Тихомирова, а також в Московському літературно-художньому гуртку він познайомився з письменниками, видавцями, діячами культури, як-от: І. Білоусов, В. Вересаєв, В. Гольцев, В. Лавров, Д. Мамін-Сибіряк, В. Немирович-Данченко, М. Соловйов- Несмєлов, К. Станюкович, М. Телєшов та ін. Як зазначила М. М. Олійник-Шубравська, у своїх творчих і дружніх стосунках Д. Яворницький був позбавлений національної обмеженості, щиро співпрацював з багатьма діячами науки і культури Росії, підтримував дружні стосунки з відомими російськими вченими, серед яких були О. Ключевський, М. Любавський, О. Шахматов, М. Карєєв, О. Бобринський, О. Лаппо-Данилевський, І. Толстой, П. Уварова, Р. Брандт, В. Трутовський, О. Веселовський, М. Кондаков, В. Стасов, І. Грабар та ін. Д. Яворниць-
31