Дмитро Яворницький та його родовід Dmytro_Yavornytskyi_ta_ioho_rodovid | Page 24

ботки » відвідали живописець Ілля Рєпін і артисти трупи Марка Кропивницького. Як згадував Д. Яворницький, Ілля Юхимович пішов « викозулювати » гопака з М. Заньковецькою та М. Садовським.
Без перебільшення важливою подією в житті Д. Яворницького було знайомство з видатним російським живописцем Іллею Рєпіним( 1844 – 1930), яка відбулася у лютому 1886 р. під час панахиди по Т. Шевченкові, що її правила українська громада у Казанському соборі в Петербурзі. За словами Д. Яворницького, з І. Рєпіним його познайомили і здружили запорожці. Їхня дружба мала чудовий наслідок – славнозвісну картину І. Рєпіна « Запорожці пишуть листа турецькому султанові ». Дмитро Іванович щиро запропонував І. Рєпіну свої знання про Запорожжя і власну колекцію козацьких старожитностей, « постачав » натурщиків для створення багатьох образів цієї картини й, нарешті, сам позував І. Рєпіну в образі козака-писаря. Під впливом Д. Яворницького у творчому доробку І. Рєпіна з’ явилися й інші картини із запорозької тематики. Окрім того, художник виконав кілька ілюстрацій до книги Д. Яворницького « Запорожье в остатках старины и преданиях народа », а також до 1-го тому « Истории запорожских козаков ». Д. Яворницький залишив спогади про видатного живописця, талант і творчість якого він високо цінував і дружбою з яким вельми дорожив.
Активна участь Д. Яворницького в науковому і культурно-громадському житті української колонії в Петербурзі, захоплююче пропагування історії козацтва, визначення його прогресивної ролі й взагалі погляди історика на роль народу у боротьбі проти панства, що яскраво виявилося у передмові до поеми Т. Шевченка « Гайдамаки » – все це не залишилося поза увагою влади. Обвинувачення Д. Яворницького у « неблагонадійності » надходили до міністерства освіти. Навіть йшлося про якийсь донос з Харкова. Внаслідок цього міністр народної освіти І. Делянов таємним листом від 16 червня 1887 р. запропонував попечителеві Петербурзького учбового округу І. Новікову позбавити Д. Яворницького викладацької діяльності як неблагонадійного. У свою чергу, І. Новіков розіслав по учбових округах наказ про звільнення Д. Яворницького з педагогічної роботи.
З причини політичної неблагонадійності вченому не вдалося того року скласти магістерські іспити в Петербурзькому універси-
24