в них много разных вещей, видел много разных запорожских портретов, выкопал запорожца с усами, трубкой и пр.» 20
Супутником і приятелем Д. Яворницького в його мандруванні запорозькими землями був історик, фольклорист, археолог і викладач з Олександрівська( тепер Запоріжжя) Яків Павлович Новицький( 1847 – 1925). В особі Я. Новицького Дмитро Іванович здобув найвідданішого й найщирішого у своєму житті друга, однодумця, колегу. Багато спільного об’ єднувало цих подвижників рідної культури. Сенсом життя для обох була наука, в якій, за висловом Д. Яворницького, були його життя, його серце, його пристрасть, увесь запал його юності. Визначальним для обох була відданість рідній землі, наполеглива праця на її користь, невичерпна любов до пам’ яток сивої давнини. Д. Яворницький з натхненням писав Я. Новицькому: « Запорожье, запорожцы, Днепр, пороги, степь! Сколько в этих простых, мало сложных словах заключается для меня обаятельного, живого увлекательного смысла! Если бы мог я вместить в своей груди широкую и далёкую степь, если бы мог я сладким поцелуем слиться со своим Днепром, никакого другого наслаждения не хотел бы на земле. Выше, глубже этого счастья для меня не существовало бы ». 21
Понад 40 років тривала дружба і творча співпраця між Д. Яворницьким і Я. Новицьким. Вони постійно радилися, ділилися творчими планами, допомагали один одному у дослідженнях, збиранні колекцій, складанні топографічних карт Запорожжя, записуванні фольклору тощо. Надавали один одному матеріальну і моральну підтримку. З нетерпінням чекали вони зустрічі. Яків Павлович звав друга до Дніпра, до реліктових порогів, у степ, « де пісні та сопілка, куди рветься душа, де підіймається дух й забувається уся мерзота життя ». Й Дмитро Іванович відгукувався на заклик приятеля. « Радуйся, мій друже коханий, – писав він Я. Новицькому, буду у тебе, обніму тебе і наговорюсь з тобою, надивлюсь в твої ясні, добрі очі, може, вмісті і чкурнем куди в степ » 22.
З перших кроків наукової діяльності Д. Яворницький залучав до своїх досліджень широкий аматорський загал, передусім вчителів, лікарів, священиків, управителів маєтків, статистиків, земських службовців, колекціонерів та ін. Усі вони « постачали » йому необхідну інформацію, сповіщали про археологічні знахідки, розшукували
16