альний український філолог, творець лінгвістичної поетики Олександр Опанасович Потебня( 1835 – 1891) залучив Д. Яворницького до участі в студентському гуртку з вивчення історії, побуту та звичаїв народу. Між учителем та учнем встановилися теплі стосунки. Д. Яворницький був частим гостем в родині О. Потебні, котрий допоміг йому влаштуватися на роботу в одну з харківських гімназій.
Видатний український етнограф, фольклорист, прогресивний громадський діяч Микола Федорович Сумцов( 1854 – 1922) згодом став його колегою і другом. Вони радилися, підтримували, допомагали один одному в житті й творчості. Їх пов’ я- зували спільні наукові інтереси, співпадали й їхні дослідницькі методи. Від своїх вчителів перейняв Д. Яворницький захоплення фольклором, нахил до збирання, записування та публікації пам’ яток усної народної творчості. З великою вдячністю та повагою ставився Дмитро Іванович до своїх університетських вчителів. Їхні образи він втілив в автобіографічному романі « За чужий гріх »( 1907 р.), а М. Ф. Сумцову присвятив вірш « Працівнику за Україну », який ввійшов до збірки поезій « Вечірні зорі »( 1910 р.).
На момент закінчення університету Д. Яворниць-
14