II. НА СЛУЖБІ ГРУШЕВСЬКОЗНАВСТВА 95
раїнознавства. Творчість Грушевського охоплювала різні ділянки дослідів. Проте треба об’ єктивно ствердити, що було два основних недотягнення.
На превеликий жаль, Іван Дзюба, голова Республіканської асоціяци україністів з Києва і член організаційного комітету, як також інші члени РАУ, мали різні перешкоди і не могли взяти участи у конференції. Друга справа відносилася до вийнятково неприємної справи. З собою я віз від проф. О. Оглоблина привіт і подяку за надання йому як провідному історикові України медалю М. Грушевського. Ця справа була позитивно обговорена з головою НТШ, і все виглядало в порядку. Опісля через якісь внутрішні непорозуміння або інтриги проф. Оглоблин не одержав цього відзначення, а медаль призначили мовознавцеві проф. Ю. Шевельову, якого навіть не було тоді у Львові. До сьогодні ця неприємна справа не є вияснена, і проф. О. Оглоблин, який вже доживав свого віку, був цією справою дуже вражений. У розмові сказав: « І я дістав від галичан поличника... так повелися з почесним членом НТШ » 10. Я не хотів згадувати про цю болючу справу, але цей епізод саме ілюструє етичний аспект або його брак в деяких виявах наукового життя.
Я постійно заступаю думку, що в академічно-науковій діяльності етичний аспект є вийнятково важливий. Це відноситься до взаємин між поодинокими науковими установами і університетами в Україні і українській діяспорі. У Львові я вже другий раз мав нагоду обмінятися думками про розвиток грушевськознавства з видатним діячем культури і письменником Олесем Гончарем, який також став лауреатом медалі М. Грушевського. Він надавав великого значення перевиданню « Історії України-Руси » в Україні і вважав, що численні партійні історики незабаром приймуть історичну схему Грушевського і приступлять до розбудови національної культури.
У резолюціях Міжнародної ювілейної конференції у Львові наголошено потребу систематичного вивчення спадщини М. Грушевського( історію, історію української літератури і культури, суспільно-політичну діяльність Грушевського і інші ділянки досліду) і « звернутися до Міністерства вищої освіти з пропозицією підготовки підручників і навчальних посібників з гуманітарних наук, передусім Історії України на основі схеми Михайла Грушевського » 11. Я не знаю, чи НТШ у Львові зверталося в цій справі до
10 У цій справі я писав, на доручення проф. О. Оглоблина, листа до Управи НТШ у Львові, 22 жовтня 1991 р., але задовільної відповіді і сатисфакції проф. Оглоблин не одержав. Він сам уважав, що деякі члени НТШ причинилися до цього нетакту супроти сеньйора української історичної науки.
11 Усі матеріяли і доповіді конференції видано у збірнику « Михайло Грушевський. Збірник наукових праць і матеріялів Міжнародної ювілейної конференції, присвяченої 125-й річниці від народження Михайла Грушевського ». Львів, 1994. « Рекомендації Міжнародної ювілейної конференції...», цит. пр., с. 467.
Треба відзначити жергвенну працю Олега Купчинського, головного редактора збірника Грушевського і голови Резолюційної комісії конференції. У резолюціях, мабуть через недогляд, не поміщено рекомендації, що її подав Є. Пшеничний у справі кращого технічного оформлення видаваної « Історії України-Руси », що їх учасники одноголосно затвердили. Я головував на цій сесії, коли ця рекомендація була прийнята.