V. ДОДАТКИ 183
епістолярного джерела є інтегральною частиною критичної аналізи архівних матеріялів грушевськознавства.
Епістолярні джерела є незаступними у всебічному вивченні родинного і побутового життя Грушевського, у дослідженні його академічно-наукової, суспільно-політичної і культурно-освітньої діяльности і взагалі у насвітленні багатовимірного історичного процесу найновішої доби історії України.
Наше видання « Листування Михайла Грушевського », що появляється завдяки співпраці між Інститутом Літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України у Києві і Українським Історичним Товариством( УІТ) в Америці, безпосередньо в’ яжеться з розвитком джерельної основи грушевськознавства і з ювілейним вшануванням М. Грушевського в 1996 році. Одночасно поява першого тому листування Грушевського у новій серії УІТ « Епістолярні джерела грушевськознавства » наглядно засвідчує ділову співпрацю між науковими установами і грушевськознавцями в Україні і діяспорі. У серії плянуємо друкувати листування Михайла Грушевського і його сучасників, що безпосередньо відносяться до його життя, діяльности і творчосте в контексті ісгорично-культурного і суспільно-політичного розвитку української нації.
Видання першого тому серії « Епістолярні джерела грушевськознавства »— це перша спроба видання повного комплексу листування М. Грушевського, що зберігається у різних архівах України. Віримо, що в майбутньому появляться дальші томи нами заплянованої серії у співпраці з різними науковими установами.
Коли в 1996 році до мене звернувся акад. Микола Жулинський, директор Інституту Літератури ім. Т. Г. Шевченка, щоб спільно видати творчу спадщину Грушевського з Українським Історичним Товариством, а к. ф. н. Галина Бурлака, упорядник цього тому, запросила мене стати редактором цього видання, я погодився і уважав це своїм обов’ язком історика й грушевськознавця3.
Це повністю збігалося також з науково-видавничими нашими плянами щодо видання архівних матеріялів грушевськознавства, які вже друкувалися на сторінках « Українського Історика » протягом довгих років.
У це видання включено 387 листів Михайла Грушевського до Івана Нечуя-Левицького, Олександра Кониського, Івана Франка, Сергія Єфремова, Ольги Кобилянської, Олександра Кандиби( О. Олеся) та інших діячів української культури, а також до чеського науковця їржі Полівки. Хронологічно листи Грушевського охоплюють 45 років його життя і діяльности, від 1884 до 1929 включно. Епістолярій уложено за авторським хронологічним принципом. Подані листи зберігаються в архівних фондах Інституту Літератури ім. Т. Г. Шевченка, Інституту Рукопису Націо
3 Лист М. Жулинського до Л. Винара від 23 жовтня 1996 року; лист Галини Бурлаки і Альбіни Шацької до Л. Винара із запрошенням стати редактором видання листів М. Грушевського і неопублікованої його прози( ЗО січня 1997 року). Дня 17 травня 1997 року підписано « Угоду » між Інститутом Літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України й Українським Істори ' шим Товариством у справі спільного видання « Листування Михайла Грушевського ».