І. ВСТУП ДО НАУКИ ГРУШЕВСЬКОЗНАВСТВА 17
немислимий систематичний підхід і наукове вивчення багатовимірної творчости і діяльносте Михайла Грушевського2.
РОЗВИТОК ГРУШЕВСЬКОЗНАВСТВА:
КОРОТКИЙ огляд
Грушевськознавство— це окрема міждисциплінарна наука, що займається систематичним вивченням життя, діяльносте і творчосте Михайла Грушевського, а також вивчає дослідження, присвячені М. Грушевському і його добі. Беручи до уваги міждисциплінарний характер грушевськознавства, метода дослідження його життя і творчосте є також міждисциплінарна з наголошенням історичної наукової методології. В порівнянні з шевченкознавством і франкознавством наука грушевськознавства появилася доволі пізно поза межами України.
Оснування ж. « Український Історик »( УІ, 1963) і постання Українського Історичного Товариства( УІТ, 1965) безпосередньо причинилися до створення науково-організаційної основи науки грушевськознавства з її методологією, історіографією, відповідною джерельною і бібліографічною основою й певною теоретичною базою. Тут у першу чергу йдеться про історичну методологію наукового досліду і джерелознавчу основу грушевськознавства. Саму концепцію і назву грушевськознавства ми впровадили в наукову літературу в 1964— 1965 роках3. Ця назва прийнялася в сучасній історичній літературі в Україні. Ми зауважили, що деякі науковці в Україні уживають концепцію « вітчизняного грушевськознавства » і « вітчизняних істориків » 4. На нашу думку, цей термін уживався в радянській історіографії і віддзеркалював комуністичну партійну концепцію-гіпотезу « спільної вітчизни СССР » із своїм центром у Москві. Вживання термінів « українська історична наука », « українські історики-грушевськознавці », « грушевськознавство » є правильні, і прикметник « вітчизняний » є даниною минулого і не відповідає сьогоднішній українській національній історіографії і науці грушевсь-
2 Питання грушевськознавства автор цих рядків обговорював у статтях « Думки з приводу п’ ятдесятих роковин смерти Михайла Грушевського ». Український Історик, 1984, т. XXI; Любомир Винар, « Думки про грушевськознавство »; Михайло Грушевський і Львівська історична школа. Матеріяли конференції. Львів, 24— 25 жовтня 1994 р. Львів, 1995, с. 5— 17.
3 Докладніше в моєму короткому нарисі « Як я став грушевськознавцем », Любомир Винар, Михайло Грушевський: історик і будівничий нації. К., 1995, с. 8— 16. Історик Ігор Гирич об ' єктивно підкреслив, що в тому часі ми уважали, що « грушевськознавство мусить об’ єднати зусилля істориків, літературознавців, архівістів, політологів, філософів для всебічного розкриття різних сторінок діяльносте визначної постаті новітньої України »— Ігор Гирич, « Засновник грушевськознавства », цит. пр., с. 21— 22.
4 Р. Пиріг, « Актуальні питання сучасного вітчизняного грушевськознавства ». Матеріяли всеукраїнської наукової конференції « Історична наука на порозі XXI століття: підсумки і перспективи ». Харків, 1995, с. 331— 335; « Вітчизняне грушевськознавство: проблеми становлення ». Урядовий кур ' єр, ч. 183— 184, 28 вересня 1996 року.