Голодомор – геноцид українського народу 1932-1933 рр. Holodomor_-_henotsyd_ukrainskoho_narodu_1932-1933 | Page 25

ВИСНОВКИ Фактично те, що в СРСР довгими десятиліттями називали «великим пере ломом» – модернізацією порадянськи, було нічим іншим, як низкою найстрашні ших злочинів, котрі міжнародним правом кваліфікуються як злочини проти людя ності. До них можна зарахувати кримі нальне переслідування інтелігенції за вільнодумство, фальсифіковані обвинува чення її в антидержавній діяльності, при мусову ліквідацію приватної власності, репресії проти церкви, зловмисне відо кремлення дітей від батьківських родин. Та все ж найтяжчим, найжахливішим злочином у цьому переліку треба визнати Голодомор 1932–1933 рр. Він беззаперечно мав штучний характер і призвів до загибелі мільйонів українців. Вина за цей злочин цілком лежить на найвищому партійному і державному керівництві СРСР і ВКП(б), передусім на Й. Сталіні. Повну міру моральної вини за Голодомор несуть також наступні за Сталіним покоління найвищо го радянськокомпартійного керівництва. Практично до кінця 80х років ХХ ст. в СРСР офіційно заперечувалася наявність Голодомору та його жертв у 1932–1933 рр. Однак приховати цей страшний злочин не вдалося. Люди, що пережили трагедію, зберігали пам’ять про неї та намагалися донести правду до наступних поколінь. Під час відлиги 1960х років тема голо ду спочатку проривається крізь цензурні заборони, посідає важливе місце в публі каціях і заявах дисидентів: Є. Сверстюка, В. Чорновола, М. Руденка та інших. Вели чезний внесок у збереження правди про Голодомор зробила українська діаспора. Саме там з’явилися і перші наукові публі кації про Голодомор. А в 1983 році, у 50річчя Голодомору, в США, Канаді, Великобританії, Австралії, Франції та інших країнах було організовано сотні різ них акцій (панахид, лекцій, семінарів, мітингів), що розповідали світові про велику трагедію українського народу. Діа спора ініціювала створення Конгресом США спеціальної комісії для дослідження голоду 1932–1933 років. Робота комісії тривала не один рік, було зібрано і проана лізовано величезний фактичний матеріал, на підставі якого зроблено висновок про те, що голод не був спричинений кліма тичними умовами або «куркульським» саботажем, а став наслідком цілеспрямо ваної політики Сталіна і його найближчо го оточення. Комісія визнала голод геноцидом, спрямованим проти України як держави і проти українців як нації. Доповідь комісії була представлена Конгресу США навесні 1988 р. У цей час в СРСР було розгорнуто політику перебудови і гласності. Комуні стичним ідеологам після десятиліть запе речень довелося визнати факт голоду і відкрити радянські архіви для досліджень. З особливою силою правда про Голодомор зазвучала в незалежній Україні після 1991 р. З того часу українські історики провели величезну роботу, результатом якої стали тисячі великих і малих дослі джень, присвячених Голодомору. Поряд із вивченням історії Голодомору розгорта ється рух за увічнення пам’яті загиблих, складання списків жертв, збір спогадів і свідчень очевидців, яким удалося пережи ти трагедію. Результатом зусиль гро мадськості і держави стало визнання Го лодомору актом геноциду низкою інозем них держав і міжнародних організацій. У 2006 році за ініціативою Президента України В. Ющенка було підготовлено і прийнято Верховною Радою Закон Украї ни «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні», що визнав Голодомор геноци дом українського народу. Кожен громадя нин України повинен з нати масштаби цієї трагедії, внаслідок якої в мирний час на своїй землі загинули мученицькою смер тю мільйони наших земляків, зникли з карти України сотні і тисячі сіл та хуторів. І не тільки знати і пам’ятати, а й передава ти це знання дітям і онукам, шанувати пам’ять загиблих, робити все можливе, аби подібні трагедії не могли повторитися НІКОЛИ. 23