В. Молотов
госпного майна » карається розстрілом або позбавленням волі терміном не менше ніж на 10 років. У народі постанова отримує назву « Закон про п’ ять колосків ». Навіть за декілька зрізаних колосків на ще недавно своєму полі тих, хто голодував, жорстоко репресували.
Восени до України прибула з Москви надзвичайна хлібозаготівельна комісія на чолі з головою РНК СРСР В. Молотовим. Маховик репресій було запущено на повну потужність. 5 листопада В. Молотов і секретар ЦК КП( б) У М. Хатаєвич надіслали обкомам директиву, вимагаючи від них негайних і рішучих дій щодо виконання постанови від 7 серпня 1932 р. « зв’ язковим і швидким проведенням репресій і безжалісної розправи зі злочинними елементами в правліннях колгоспів ».
18 листопада 1932 р. під тиском В. Молотова ЦК КП( б) У приймає постанову « Про заходи щодо посилення хлібозаготівель », а 20 листопада 1932 р. аналогічну постанову
14 приймає Раднарком України. Постановами як репресивні заходи запроваджуються натуральні штрафи— вилучення продовольства і худоби в господарствах, які « заборгували » за нереальними планами хлібозаготівель. У грудні 1932 р. ЦК ВКП( б) зобов’ язує українське керівництво в рахунок хлібозаготівель вивезти з українських сіл усі наявні зернові запаси, навіть посівний матеріал, що й було зроблено.
Незважаючи на те, що українські селяни голодували, у комуністичного керівництва панувала офіційна думка про навмисний саботаж українським селянством хлібозаготівлі. Так, М. Хатаєвич відкрито заявляв, що приховуванням зерна займалися від 85 до 90 % колгоспників. 1 січня 1933 р. Сталін надіслав селянам України телеграму, в якій відкрито і брутально погрожував застосуванням « найсуворіших заходів покарання » до всіх українських селян, що добровільно не здадуть нібито прихований хліб. Цією телеграмою українські селяни були звинувачені у саботажі і нею ж санкціонувалися повальні обшуки та вилучення останніх запасів їжі. Сталінська телеграма 1 січня 1933 року була фактичним ультиматумом, який підтверджує штучність голоду та його антиукраїнську спрямованість, і як дві краплі води нагадувала ленінський ультиматум від 3 грудня 1917 р. до Української Центральної Ради. Як відомо, Ленін надав УЦР 48 годин на виконання неприйнятних і
Активісти із конфіскованим збіжжям, Донеччина, 1932 р.