Примітки до розділу п ' ятого
очільниках Гетьманату носіїв модерної української ідентичности. Див., наприклад, обговорення успіхів і провалів політики Хмельницького у висновках до IX тому: Грушевський, Михайло. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн.- К.: Наукова думка, 1997.- Т. 9.- Кн. 2.- С. 1491, 1504.
44 Див.: Грушевський, Михайло. Наша західня орієнтація // Грушевський, Михайло. На порозі нової України. Статті і джерельні матеріяли / Ред. Любомир Винар.- Нью-Йорк-Львів-Київ-Торонто-Мюнхен, 1992.- С. 14-17.
45 Див.: Грушевський, Михайло. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн.- К.: Наукова думка, 1997.- Т. 9.- Кн. 2.- С. 759, 1507.
46 Там само.- С. 857. Пор.: Грушевський, Михайло. Звідки пішло українство і до чого воно іде / / Політологія( кінець XIX- перша половина XX ст.): Хрестоматія / Ред. О. І. Семків та ін.- Львів, 1996.- С. 193.
47 Див.: Грушевський, Михайло. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн.- К.: Наукова думка, 1997.- Т. 9.- Кн. 2.- С. 751-760.
48 Див.: Міхновський, Микола. Самостійна Україна / / Політологія( кінець XIX- перша половина XX ст.): Хрестоматія / Ред. О. І. Семків та ін.- Львів, 1996.- С. 126-135.
49 Спрощену, в дусі Міхновського інтерпретацію Переяславської угоди відкидав Вячеслав Липинський. В « Україні на переломі »( 1920) він розкритикував тезу, нібито Україна приєдналася до Росії як рівний партнер, і назвав її « переяславською леґендою ».
50 Див.: Грушевський, Михайло. Переяславська умова України з Москвою 1654 року. Статті і тексти.- К., 1917( 2-ге вид.- К., 1917; 3-тє вид.- К., 1918). У другій частині IX тому « Історії » Грушевський часто цитував « Переяславську умову...», але не дуже покликався на неї у примітках( див., напр.: Грушевський, Михайло. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн.- К.: Наукова думка, 1997.- Т. 9.- Кн. 2.- С. 754, 756-757). На с. 754 в тексті є покликання на « Переяславську умову...», але самої примітки немає. На с. 756-757 наведено розлогу цитату з цієї праці без покликання на її сторінки. Схильність уникати посилань на цю працю видалася мені вельми підозрілою, особливо якщо зважити, що на початку 1930-х років під час інспірованої владою кампанії цькування Грушевського « Переяславська умова...» фігурувала серед праць, що їх критикували історики-марксисти. Але після перегляду рукопису IX тому « Історії »( ЦДІАК.- Ф. 1235.- On. 1.- Спр. 145) виявилося, що то був просто недогляд з боку помічників Грушевського. Сам історик не вписував цитати з « Переяславської умови...», вочевидь, доручивши це аспірантам, котрі цитати вставляли, але часом нехтували належні бібліографічні посилання.
51 Крім « Переяславської умови...», Грушевський писав про Переяславську угоду у статтях « Велика, Мала і Біла Русь », « Сполученнє України з Московщиною в новішій літературі. Критичні замітки » та « Хмельницький в Переяславі ». Він також передрукував давніші статті про Хмельницького та його добу у збірці « З політичного життя
533