Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 534

Примітки
34 Грушевський, Михайло. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. - К.: Наукова думка,
1996. - Т. 9. - Кн. 1. - С. 6-7.
35 Див.: Грушевський, Михайло. Хмельницький і Хмельниччина. Історичний ескіз / /
ЗНТШ. - 1898. - Т. 23/24. - С. 29.
36 Там само. - С. 7. В пізніших текстах про повстання Хмельницького Грушевський
повторив окремі з цих ідей. Наприклад, у статті 1907 року до річниці смерти геть­
мана він писав, що у фольклорі відзначено визволення від національного гноблення,
етнічних і класових привілеїв, яке принесла Хмельниччина (Грушевський, Михайло.
Богданові роковини // ЛНВ. - 1907. - Т. X. - Кн. 8/9. - С. 211). А в «Ілюстрованій
історії» він завважив, що національна справа для Хмельницького дорівнювала
релігійній (Грушевський, Михайло. Ілюстрована історія України, з додатком ново­
го періоду історії України за роки від 1914 до 1919. - Вініпеґ, б. p. - С. 302).
37 Драгоманов, Михайло. Переднє слово (До «Громади») / / Політологія (кінець
XIX - перша половина XX ст.): Хрестоматія / Ред. О. І. Семків та ін. - Львів,
1996. - С. 7.
38 Див.: Франко, Іван. Ukraina irredenta// Політологія (кінець XIX - перша половина
XX ст.): Хрестоматія / Ред. О. І. Семків та ін. - Львів, 1996. - С. 48-49.
39 Див.: Антонович, Володимир. Коротка історія козаччини. - Коломия, 1912. -
С. 113-132.
40 Грушевський, Михайло. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. - К.: Наукова дум­
ка, 1995. - Т. 8 (ч. 2). - С. 128. Про інтерпретацію національного чинника як
комбінації різних елементів у працях Гру шевського до 1917 року див. розділ 3 цієї
книжки. Дискусію про вплив повстання Хмельницького на формування української
нації див.: Sysyn, Frank Е. The Khmelnytsky Uprising and Ukrainian Nation-Building / /
Journal of Ukrainian Studies. - 1992. - Vol. 17. - № 1/2 (summer-winter). - P. 141—
170.
41 Грушевський, Михайло. Історія України-Руси: В 11 т ., 12 кн. - К.: Наукова думка,
1995. - Т. 8 (ч. 2). - С. 130. Не менш ентузіястично Грушевський оцінював заяви
Хмельницького в Переяславі, які він проаналізував у третій частині VIII тому,
написаного між 1915 і 1918 роками. Грушевський особливо наголошував буцімто
тісні зв’язки Хмельницького з речниками освічених київських кіл, що їх він назвав
«київською інтелігенцією» і зобразив як «церковно-національний осередок» - «се
огнище, роздмухане тепер бурею народнього повстання ». Ті кола, на думку історика,
«не могли противстояти могутньому національному поривови. Він знаходив в них
созвучні тони, більше того - вони були самі частиною сього пориву» (Грушевський,
Михайло. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. - К.: Наукова думка, 1995. - Т. 8
(ч. 3). - С. 127).
42 Грушевський, Михайло. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. - К.: Наукова думка,
1996. - Т. 9. - Кн. 1. - С. 7.
43 В останніх томах «Історії» Грушевський часто оцінював успіхи і невдачі ко­
зацького уряду з огляду на його політику стосовно Західної України, вбачаючи в
532