Примітки
207 Про партійний контроль над AH СССР див.: Tolz, Vera. Russian Academicians and the Revolution: Combining Professionalism and Politics.- New York, 1997. Про справу Платонова див.: Брачев, Виктор. Русский историк С. Ф. Платонов, ученьїй, педагог, человек.- Санкт-Петербург, 1997.- С. 196-239; Paneiakh, Viktor М. The Political Police and the Study of History in the USSR / / Extending the Borders of Russian History: Essays in Honor of Alfred J. Rieber / Ed. Marsha Siefert.- Budapest and New York, 2003.- P. 304-308; Академическое дело 1929-1931 гг. Документи и материальї следственного дела, сфабрикованного ОДПУ: В 2 т.- Санкт-Петербург, 1993-1998. Про процес СВУ див.: Пристайко Володимир, Шаповал Юрій. Справа Спілки визволення України: невідомі документи і факти.- К.: Інтел, 1995.
208 Про Яворського див.: Санцевич, Анатолій. М. І. Яворський: нарис життя і творчості.- К., 1995.
209 Про політику компартії і ДПУ в академії див.: Пиріг, Руслан. Життя Михайла Грушевського: останнє десятиліття( 1924-1934).- К., 1993.- С. 36-89; Пристайко Володимир, Шаповал Юрій. Михайло Грушевський і ГПУ-НКВД. Трагічне десятиліття: 1924-1934.- К., 1996.- С. 34-78.
210 Про зміни в національній політиці партії, переслідування української інтеліґенції і неросійських партійних кадрів див.: Martin, Terry. The Affirmative Action Empire: Nations and Nationalism in the Soviet Union, 1923-1939.- Ithaca and London, 2001.- P. 236-260. Про нападки компартії на Грушевського та його історичні установи див.: Пиріг, Руслан. Життя Михайла Грушевського: останнє десятиліття( 1924-1934).- К., 1993.- С. 90-123; Пристайко Володимир, Шаповал Юрій. Михайло Грушевський 1ГПУ-НКВД. Трагічне десятиліття: 1924-1934.- К., 1996.- С. 79-104.
211 Див.: Хвиля, Андрій. Буржуазно-націоналістична трибуна( Про журнал « Україна ») / / Більшовик України.- 1931.- № 6.- С. 46-58.
212 На доказ цього Хвиля зацитував уривок з опублікованої в « Україні » статті про походження кирилиці. Її автор Микола Грунський покликався на книжку про св. Кирила і Методія професора Івана Огієнка, колишнього міністра віровизнань в уряді Симона Петлюри і майбутнього митрополита Української православної церкви Канади Іларіона, та на послання папи Пія XI 1927 року про життя св. Кирила. Цих посилань Хвилі вистачило для заяви, що редакція « України » пропагує релігійний обскурантизм і віру в чудеса та підігрує організаторам антисовєтської кампанії, яку розпочав на Заході папа Пій XI.
213 Про атмосферу цих « диспутів » див.: Полонська-Василенко, Наталія. Українська Академія Наук. Нарис історії: у 2 т.- Мюнхен, 1955.- Т. 2.- С. 16-17; Мезько, Олесь [ Оглоблин, Олександер ]. Як більшовики руйнували українську історичну науку.- Прага, 1945.- С. 15-17.
214 Див.: Полонська-Василенко, Наталія. Українська Академія Наук. Нарис історії: 2 т.- Мюнхен, 1955-1958.- Т. 2.- С. 16.
215 Там само. Олександр Оглоблин, який пізніше сам пережив один такий диспут, згадував, що поблажлива критика з метою представити жертви у кращому світлі
524